5 серпня 2021
Авторські статті

ФОН АТМОСФЕРНОГО ЗАБРУДНЕННЯ. Трагі(фарс/комедія) у 3-х частинах. Частина 2: Капітан без Корабля.

 

  

  1. Корабель без Капітана;
  2. Капітан без Корабля;
  3. Корабель без Моря.

В головних ролях:

  • Море …………………..….. ЗУ «Про охорону атмосферного повітря»;
  • Корабель .…………….…. Порядок №286;
  • Капітан ………………..…. Державна адміністрація (у регіоні);
  • Судновласник ………….. Міндовкілля;
  • Старпом…………………… Держпродспожислужба (у регіоні);
  • Боцман ……………………. ДСНС (у регіоні);
  • Юнга …………………….…. Держметеослужба (у регіоні);
  • Пасажири ……………….. Підприємства-забруднювачі;
  • Щури ………………………. Підприємства-розробники.

 

Частина 2. Фон атмосферного забруднення: Капітан без Корабля.

У квітні 2021 року на сайті видання «Екологія промислового краю» було опубліковано першу статтю з серії «Фон атмосферного забруднення», присвячену проблемним питанням організації  виконання робіт відповідно до положень Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.07.2001 №286 (далі – Порядок №286 та величини фонових концентрацій відповідно), а саме видачі регіональними державними адміністраціями величин фонових концентрацій, визначених розрахунковим способом.

Втім, коло проблемних питань, пов’язаних з реалізацією положень Порядку №286, є значно ширшим. Зокрема, це стосується і визначення величин фонових концентрацій експериментальним шляхом, а саме – на підставі даних метеорологічного спостереження за концентраціями забруднювальних речовин в атмосферному повітрі.

Відповідно до п.1.5, п.1.6 Порядку №286 значення фонових концентрацій використовуються при встановленні нормативів гранично допустимих викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, при вирішенні питання розміщення нових промислових об`єктів та здійснення реконструкції, технічного переобладнання чи розширення існуючих об'єктів. При цьому в зонах впливу нових підприємств та інших об'єктів, будівництво яких планується, за величини фонових концентрацій беруться значення фактичних фонових концентрацій, визначені шляхом спостережень або розрахунків (за даними фактичних обсягів викидів). Водночас згідно з п.1.7, п.5.1 Порядку №286 величини фонових концентрацій за даними фактичних спостережень, що відображають наявний рівень забруднення та фактичний стан атмосферного повітря території (населеного пункту), мають пріоритетне значення порівняно з величинами, визначеним іншим шляхом. Саме тому лише для речовин, фактичні спостереження за вмістом яких в атмосферному повітрі не проводяться, та у тих випадках, коли кількість постів спостережень є недостатньою для оцінки забруднення атмосферного повітря на території, величини визначаються розрахунковим способом.

Згідно зі ст.23 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (до якої нарешті планується внести законодавче визначення фонових концентрацій) проєктування, будівництво і реконструкція підприємств та інших об’єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування здійснюються з обов’язковим дотриманням норм екологічної безпеки, державних санітарних вимог і правил на запланованих для будівництва та реконструкції підприємствах та інших об’єктах, а також з урахуванням накопичення і трансформації забруднення в атмосфері, його транскордонного перенесення, особливостей кліматичних умов.

Також згідно з п.8.4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів ДСП 173-96, що є наразі чинними, оцінка якості атмосферного повітря здійснюється на підставі аналізу інформації, одержаної шляхом інструментальних замірів вмісту шкідливих домішок на стаціонарних, маршрутних, підфакельних постах спостереження і прогнозних розрахунків очікуваного рівня вмісту шкідливих речовин. При цьому відповідно до п.8.7 тих же правил забороняється розташовувати нові, реконструювати існуючі об'єкти, що є джерелами забруднення атмосфери,  на територіях з рівнем забруднення, який перевищує гігієнічні нормативи.

Крім того, п.2.5 Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) ДСП 201-97 до їх скасування передбачалася заборона розміщення нових об'єктів, що є джерелами забруднення атмосфери, на територіях з рівнями забруднення, що перевищують встановлені гігієнічні нормативи. При цьому реконструкція, розширення, технічне переозброєння або пере-профілювання діючих об'єктів на таких територіях мали визначатися реальною можливістю скорочення на них надходжень в атмосферу в обсягах, що забезпечують додержання нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) з урахуванням перспективи розвитку. Водночас низка положень чинних Державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачають необхідність урахування наявного стану атмосферного повітря при просторовому плануванні використання територій (в т.ч. - населених пунктів).

На додаток, відповідно до положень Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 №108, врахування та наведення інформації щодо фонових концентрацій, визначених відповідно до Порядку №286, є однією із загальних вимог до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців. Водночас згідно з п.5.2 Порядку №286 величини фонових концентрацій узгоджуються з відповідними територіальними органами Держпродспоживслужби, а у разі відсутності такого погодження – не можуть бути використані при вирішенні питання розміщення нових промислових об`єктів та здійснення реконструкції, технічного переобладнання чи розширення існуючих промислових об'єктів. Наприклад, у зв’язку з патовою ситуацією, що склалася у містах Донецької області (в т.ч. - у м.Маріуполь та м.Краматорськ) через перевищення окремими домішками санітарно-гігієнічних нормативів якості повітря та бездіяльність обласної державної адміністрації (далі - ОДА), доля планованої діяльності, пов’язаної з будь-яким атмосферним забрудненням, принаймні на період 2021-2023 років є доволі примарною.

Водночас відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об’єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності. При цьому за поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Зокрема, згідно з п.8.9 ДСП 173-96 для зниження рівня забруднення атмосферного повітря необхідно передбачати заходи планувального, технологічного, санітарно-технічного і організаційного характеру, зокрема – Плани охоронних заходів, що забезпечують досягнення нормативного стану якості повітряного середовища в районі розміщення промислових підприємств та інших об'єктів, які забруднюють атмосферне повітря, а також населеного пункту в цілому.

Таким чином, визначені будь-яким належним способом величини фонових концентрацій (зокрема, за даними фактичних спостережень) через необхідність запобігання можливому несприятливому впливу атмосферного забруднення на здоров'я населення, умови його проживання та відпочинку, стан навколишнього середовища є обов’язковим, вагомим, в багатьох випадках - вирішальним фактором при розгляді питань планування та забудови територій (в т.ч. - населених пунктів), прийнятті управлінських рішень щодо функціонування наявних об’єктів-забруднювачів атмосферного повітря, а також – впровадження планованої діяльності (на рівні документів державного планування і окремих (приватних) проєктів). Саме тому вкрай важливими є питання організації належного здійснення метеорологічних спостережень, визначення на їх підставі величин фонових концентрацій для належного обґрунтування, планування та вжиття ефективних заходів попередження або реагування.

Актуальним це є і на тлі нормативно-правових змін, що відбулися протягом останніх років на підставі напрацювань Міністерства екології та природних ресурсів України (Національна стратегія наближення (апроксимації) законодавства України до права ЄС у сфері охорони довкілля, Базовий план адаптації екологічного законодавства України до законодавства ЄС), а також схвалених/затверджених КМУ планів імплементації деяких актів  ЄС та планів заходів з імплементації Угоди про асоціацію Україна - ЄС (у редакціях від 2014 та 2017 року), всі з яких передбачали включення до нормативно-правової бази України положень директив ЄС сектору «Якість атмосферного повітря»:Директиви 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи та Директиви 2004/107/ЄC про миш’як, кадмій, ртуть, нікель і поліциклічні ароматичні вуглеводні у атмосферному повітрі.

Ще у 2011 році за результатами проведених аналізів відповідності законодавства України положенням цих директив було визначено першочергове значення установлення зон та агломерацій по всій території України за ступенем забруднення атмосферного повітря, затвердження порядку перегляду цих зон та агломерацій, а також - розроблення планів управління якістю повітря для відповідних територіальних одиниць.

Саме на вирішення цих питань спрямовано затвердження Постанови КМУ від 14.08.2019р. №827 «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» (набула чинності 05.09.2019 року, далі – Постанова №827), п.4 чинної редакції якої поміж іншим визначено обласним державним адміністраціям та органу виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, що здійснюють виконавчу владу на території відповідної зони, Київській міській державній адміністрації, міським радам, що виконують функції і повноваження місцевого самоврядування на території відповідної агломерації:

1)  у 3-місячний строк з дня набрання чинності цією постановою:

  • визначити у своєму складі структурний підрозділ або виконавчий орган, що виконуватиме функції органу управління якістю атмосферного повітря відповідно до цієї постанови;
  • подати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів;
  • опублікувати інформацію про визначені органи управління якістю атмосферного повітря в місцевих засобах масової інформації;

2) у 6-місячний строк з дня набрання чинності цією постановою забезпечити утворення комісій з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря;

3)  до 01.07.2021 рокуподати для погодження Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.

Вочевидь, належне виконання положень Постанови №827, що є ключовою для реформування  системи державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря, є невичерпною, проте обов’язковою умовою впровадження відповідних підходів та стандартів ЄС, задекларованих у 2019 році на рівні Конституції України. Водночас саме на цьому етапі є передбачувані проблеми, пов’язані з «фактором виконавця».

Так, не зважаючи на визначені Постановою №827 строки, у надзвичайно урбанізованій, техногенно-навантаженій, а з урахуванням сумних реалій – ще й мілітаризованій Донецькій області, регіональною державною адміністрацією тільки у березні 2020 року було визначено орган управління якістю атмосферного повітря (Департамент екології та природних ресурсів), про що завчасно було повідомлено громадськості.

Враховуючи 5 місяців, що знадобилися на затвердження розпорядження про визначення відповідального органу від оприлюднення декларативного оголошення, зовсім не дивним здається відсутність станом на серпень 2021 року будь-якої офіційної інформації щодо виконання Департаментом екології та природних ресурсів Донецької ОДА інших заходів, передбачених Постановою №827 та розпорядженням очільника цієї адміністрації, а саме: утворення комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря; розроблення, погодження, затвердження та оприлюднення у встановленому порядку Програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря для Донецької зони. Чи може, проєкт цієї надважливої Програми вже з урахуванням пропозицій створеної цільової комісії розроблено та подано, хоч і таємно для погодження Міндовкілля у встановлений строк (до 01.07.2021 року)?

Звичайно, можна виправдовувати таку «оперативність» особливостями ситуації, що з різних причин склалися на Донеччині, однак приклад вже згаданого міста Маріуполя, запущений стан проблем забруднення атмосферного повітря  якого є широко відомим, свідчить про зовсім інше. Відповідно до рішення міської ради визначеним органом управління (через розпорядження міського голови) у лютому 2020 року створено комісію з питань здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря міської агломерації, а проєкт відповідної Програми на період 2021-2025 роки, розроблений ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України, з кінця  2020 року перебуває у публічному доступі для громадського обговорення за процедурою, визначеною Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Заради справедливості слід додати, що і Міндовкілля, яке згідно з Постановою №827 є пріоритетним суб’єктом державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та має здійснювати загальну організацію та координацію інших відповідних суб’єктів, не дуже квапилось з цього приводу: створення, положення та склад Міжвідомчої комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря було затверджено лише наприкінці квітня 2021 року.

Втім, навіть за наявності найбільш передових інституційних змін, організації та координації їх належного виконання, досягнення загальної мети є приреченим без необхідного методичного та матеріально-технічного забезпечення. Саме на останньому наголошували фахівці (в т.ч. – залучені закордонні експерти) під час підготовки прийнятих згодом стратегій та планів в частині імплементації євро-директив, які належать до сектору «Якість атмосферного повітря» - Директив 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄC.

Тому, далі буде…