11 серпня 2020
Спецпроекти

ЗВЕРНЕННЯ до Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні щодо відвідування зони АТО/ООС у 2019 році

Протягом жовтня-грудня 2019 року незалежним інтернет-журнал «Спектр»  оприлюднив матеріали циклу статей «Екологія війни» , присвяченого посиленню екологічних загроз в умовах збройного конфлікту на Донбасі. 

Зокрема, згідно з матеріалами публікації «Ефект доміно. Накопичувачі «важкої хімії» за ветхими дамбами – для запуску екологічної катастрофи на Донбасі достатньо  одного снаряду» (рос., від 20.12.2019 р.) кореспондентам видання вдалося побувати на одному з  таких сховищ, розташованому прямо на  лінії фронту, - штучному озері-накопичувачі підприємства НВО «Інкор і Ко» (у минулому -  «Дзержинський фенольний завод»), яке належить до найбільш великих у світі  виробників нафталіну і феноло-крезолів.

Фото: Костянтин Чернічкін, ОБСЄ

Також, у публікації повідомляється, що власні хвостосховища фахівці «Інкор і Ко» намагаються оглядати один раз в тиждень, причому кожен раз це двотижневий цикл підготовки з узгодженням «вікна тиші» через Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін (надалі - СЦКК). Дзеркальним висуненням двох патрулів спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (надалі – СММ ОБСЄ) по обидва боки лінії зіткнення. Саме в момент погодженого сторонами збройного конфлікту тимчасового припинення вогню для проведення робіт з відсипки та укріплення дамби навколо одного з двох накопичувачів фенольного заводу відбулося відвідування кореспондентами цього об’єкту.  

Згідно коментарів виданню «Спектр» голови групи екомоніторингу при Офісі Координатора проектів ОБСЄ в Україні (надалі – ОКП ОБСЄ) Ірини Ніколаєвої, в рамках роботи «Дослідження поточного стану хвостосховищ та їх аварійного впливу на водні об'єкти в умовах ведення бойових дій», що фінансується цією організацією, фахівці її групи вивчають стан таких сховищ на Донбасі з червня поточного року. В результаті зіставлення групою зазначених експертів класу небезпеки хімічних речовин, їх обсягу в тому чи іншому сховищі і близькості до території військових дій з 199 накопичувачів промислових відходів на Донбасі найнебезпечнішими були визнані 10 відстійників (по 5 на підконтрольній Україні території в Луганській і Донецькій областях), що підлягають обстеженню за місцем їх розташування. 

Коментуючи стан накопичувачів Авдіївського коксо-хімічного заводу та «Інкор і К», які увійшли в зазначену десятку об'єктів і візуально обстежених наприкінці вересня, керівник групи екомоніторингу при ОКП ОБСЄ вказала на фактичну шкоду випарів їх вмісту для здоров'я людини, відчутий безпосередньо і нею самою:

«У мене особисто після тридцяти хвилин прогулянки по дамбі цього хвостосховища вночі трапився набряк, там дуже серйозні відходи і там без масок і респіраторів краще не ходити - це буде однією з наших рекомендацій», - заявила Ірина Ніколаєва.

В рамках програми прес-туру «Екологічна безпека та збройні конфлікти», проведеного 29-31.10.2019 року під егідою ОКП ОБСЄ та за участю в якості його експерта Ірини Ніколаєвої, журналісти та інші представники ЗМІ відвідали накопичувач Авдіївського коксо-хімічного заводу. При цьому, згідно фото-відео-матеріалів заходу, представлених у складі тематичного сюжету на одному з провідних телеканалів, а також – на сторінках учасників прес-туру в соціальних мережах, засоби індивідуального захисту очей і органів дихання (протихімічні ЗІЗ) під час перебування у безпосередній близькості до накопичувача цими учасниками вочевидь не застосовуються. Такий факт ставить під сумнів доведення до останніх раніше озвучених експертом ОБСЕ рекомендацій щодо застосування «масок і респіраторів».

Слід зазначити, що журналісти – наші колеги, які брали участь в прес-турі, перебували не на екскурсії у відпустці, а в робочому відрядженні, під час виконання службових обов'язків, тобто - в сфері дії вимог загальновідомого Кодексу Законів про Працю (КЗпП) та низки інших нормативно-правових актів щодо безпеки працівників.

Згідно публічних даних державних реєстрів України, накопичувач Авдіївського коксо-хімічного заводу містить небезпечні відходи та за різними критеріями є небезпечним об'єктом, роботи на якому належать до переліку робіт підвищеної небезпеки. Відповідно, у Редакції виникли питання щодо належного інформування відвідувачів про можливі загрози на цьому об'єкті, проведення інструктажу з питань охорони праці та техніки безпеки. Розглядаючи ситуацію ширше, мова йде про можливі загрози для життя і здоров'я не тільки учасників прес-туру з разовим відвідуванням небезпечного об'єкта, але і співробітників, експертів та консультантів ОБСЄ. Особливо актуальним це є для спостерігачів СММ ОБСЄ, які з урахуванням специфіки лінії розмежування на техногенно-перевантаженому Донбасі і безпосереднього перебування на ній, повинні керуватися не тільки чіткими алгоритмами (регламентами, інструкціями) дій в умовах вогнепального і мінного ураження, але і як мінімум враховувати аспекти біологічного, хімічного та радіаційного впливу.

Втім, на фото з місця відвідування накопичувача фенольного заводу, презентованому в вищезазначеній публікації інтернет-журналу «Спектр» (від 20.12.2019 р.), у експерта ОКП ОБСЄ Ірини Ніколаєвої, як і у інших зображених осіб, відсутні не тільки респіратори чи інші протихімічні ЗІЗ, але також  - бронежилети і бронекаски. Останнє, з огляду на розташування найбільш проблемного з накопичувачів підприємства на території, що може прострілюватися з обох боків та перебування на якій вимагає узгодженого «вікна тиші», також викликало декілька пов’язаних з цим питань. 

У відповіді на тематичні запити Редакції співробітник з комунікацій ОКП ОБСЄ письмово запевнив, що всі візити експертів та журналістів на зазначені промислові об’єкти були організовані у співпраці з менеджментом цих підприємств, органами влади, у відповідності до вимог національного законодавства та внутрішніх правил ОБСЄ («OSCE Rules and Regulations»), але також з належною увагою до конкретних безпекових умов в кожній ситуації. 

Зокрема, планування прес-туру виключало відвідання місць, де ризик завдання шкоди здоров’ю його учасникам був високим; в усіх інших випадках вони залишалися на належній відстані від потенційно небезпечних об’єктів, щоб виключити завдання такої шкоди. Під час виконання своєї роботи експерти і учасники прес-туру отримували захисне спорядження (зокрема, каски, захисні окуляри, жилети) та інструктаж з безпеки на тих локаціях, де все ж таки існували ризики їхньому здоров’ю. Загалом, жодних скарг чи звернень щодо шкоди, завданої здоров’ю експертів чи учасників прес-туру під час реалізації цього проекту, до Координатора проектів ОБСЄ в Україні не надходило (від Реакції - як і до уповноваженої з цих питань Державної служби праці України,).         

Таким чином, публічні скарги експерта ОКП ОБСЄ Ірини Ніколаєвої на погіршення стану власного здоров’я після відвідування хвостосховища фенольного заводу виявилися не достатньо суттєвими для їх документального підтвердження, відповідного звернення потерпілої особи до свого роботодавця та розслідування випадку професійного отруєння у встановленому законодавством України порядку 

Втім, в рамках роботи «Дослідження поточного стану хвостосховищ та їх аварійного впливу на водні об'єкти в умовах ведення бойових дій», зазначений накопичувач відходів НВО «Інкор і Ко» є далеко не єдиним серед запланованих хімічно небезпечних об’єктів, відвідування яких в умовах перманентного збройного конфлікту потребує особливих заходів (окрім стандартних для мирного часу) із організації та забезпечення. 

Так, за наявними у Редакції даними, 01.08.2019 року у м. Київ відбулась установча зустріч зацікавлених сторін проекту «Допомога в розширенні системи моніторингу довкілля на Донбасі» (далі – Проект), що виконується за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні. 

Згідно з Інформаційною запискою, підготовленою за результатами цієї зустрічі (див. Додаток), захід було проведено в рамках підготовчого етапу до вищезгаданої проектної діяльності «Дослідження поточного стану хвостосховищ Донбасу щодо їх можливого аварійного впливу на водні об’єкти в умовах військових дій». Серед підприємств із хвостосховищами, в підсумку погоджених організаторами зустрічі для подальших досліджень на території Донецької та Луганської областей, було зазначено ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», КХФ «Фенольний завод» ТОВ НВО «ІНКОР і Ко», ПрАТ «Бахмутський аграрний союз» та ВП «Луганська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго». 

При цьому було відзначено, що накопичувачі промислових відходів цих підприємств розташовані близько до лінії зіткнення, доступ до цих об’єктів обмежений через заходи безпеки та потребує попереднього погодження. Також, окремої уваги у протоколі зустрічі від 01.08.2019 р. було приділено  ТОВ «НВП «Зоря», дані стосовно якого засекречено, а доступ до інформації щодо шламонакопичувача підприємства, потребує погодження в Службі безпеки України.

За інформацією, оприлюдненою Державним агентством водних ресурсів України, 23.12.2019 року у м. Краматорськ під час наради представників органів виконавчої влади були представлені результати вищезазначених досліджень. Зокрема, експертами ОКП ОБСЄ в Україні були представлені результати обстеження хвостосховищ ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ТОВ НВО «ІНКОР і Ко», ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» та обговорені пріоритетні питання експлуатації цих об’єктів в умовах ведення військових дій.

Згідно даних з відкритих джерел, серед запланованих об’єктів дослідження експертів ОКП ОБСЄ в Україні були визначені: 2 накопичувачі хімічних відходів ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (Донецька область, 3-4 км. від  м.Авдіївка); 2 шламонакопичувачі ТОВ «НВО «ІНКОР і Ко» (Донецька область, 0.5 км. від  смт. Новгородське); мулонакопичувач ДВАТ «ЦЗФ «Дзержинська» (Донецька область, 0.5 км. від  смт. Новгородське); гнієнакопичувач ПрАТ «Бахмутський аграрний союз» (Донецька область, 2.5 км від с. Новолуганське Бахмутського р-ну); золовідвал №1 СО «Луганська ТЕС»  ТОВ «ДТЕК Східенерго» - Луганська область, 1.5 км. від  м.Щастя; шламонакопичувач  ТОВ «НВП «Зоря» (Луганська область, 1.3 км. від с. Фугарівка Попаснянського району).

Водночас, відповідно до Указу Президента України від 30.04.2018 р. № 116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» та Наказу Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» з 30.04.2018 року було розпочато операцію Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях (надалі - ООС).

На виконання вимог Закону України № №2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» та  у зв’язку з оголошенням Верховним Головнокомандувачем ЗСУ рішення про початок проведення ООС Об’єднаним оперативним штабом ЗСУ було поінформовано про Особливий порядок, що діє у зонах безпеки та районі бойових дій. 

Серед іншого, цим порядком встановлено зону безпеки, прилеглу до району бойових дій, а також передбачене створення у зоні безпеки, за рішенням Командувача об’єднаних сил, районів забороненого доступу та встановлення  «червоного» режиму  перебування осіб, не залучених до заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (надалі – Інші особи). При цьому, допуск Інших осіб до районів, на яких встановлено «червоний» режим (район бойових дій, райони забороненого доступу)  здійснюється виключно за наявності перепусток встановлених зразків, за рішенням Командувача об’єднаних сил. 

Вочевидь, майже всі вищенаведені об’єкти - місця видалення відходів - розташовані поза межею населених пунктів, визначених у Особливому порядку зоною безпеки, прилеглою до району бойових дій, та перебувають на території, на якій встановлено «червоний» режим перебування Інших осіб. Як приклад, за висновками СММ ОБСЕ накопичувач відходів фенольного заводу ТОВ «НВО «ІНКОР і Ко» затиснутий між позиціями сторін лише за 400 метрів одна від одної.

На запит Редакції стосовно відвідування групою екомоніторингу при ОКП ОБСЄ зазначених хімічно-небезпечних об’єктів керівництвом української сторони у СЦКК було повідомлено про перебування 17-20.09.2019 року Ірини Ніколаєвої як представника-консультанта СММ ОБСЄ (керівника групи фахівців, експертів з екологічної безпеки) на шламонакопичувачах фенольного заводу ТОВ «НВО Інкор і Ко» в районі н.п. Залізне Донецької області без супроводу патрулями СЦКК у зв’язку з відсутністю звернень від СММ ОБСЄ, а також – правових аспектів організації та забезпечення такого заходу.

Так, згідно з наказом Командувача об’єднаннях сил від 27.04.2019 № 29 «Про затвердження Інструкції про порядок пропуску та сприяння діяльності міжнародних спостерігачів Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі та групи спостерігачів Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін і оперативного реагування на виявлені порушення в районі проведення операції об’єднаннях сил» представники СММ ОБСЄ, уповноважені збирати інформацію та доповідати про обстановку в районі дії з точки зору безпеки, й мають імунітети від Уряду України на свободу пересування та подорожі всією територією України без попереднього повідомлення. Відповідно, відвідування критичних об’єктів інфраструктури представниками СММ ОБСЄ може проводитись без погодження з СЦКК та супроводу патрулів від нього.

В той же час, за інформацією, наданою Редакції Керівником відділу преси та суспільної інформації СММ ОБСЄ, відповідно до свого мандату місія здійснює моніторинг та звітує про ситуацію по всій території України, надає інформацію щодо безпекової ситуації Координатору проектів та іншим виконавчим структурам ОБСЄ,  проте не брала участі у згаданому проекті, що підтримується Координатором проектів ОБСЄ в Україні та, зокрема, - проведенні заходів щодо роботи «Дослідження поточного стану хвостосховищ та їх аварійного впливу на водні об'єкти в умовах ведення бойових дій».

Таким чином, вищезгаданий консультант - експерт з екологічної безпеки Ірина Ніколаєва та група її фахівців, що загалом є представниками ОКП, а не СММ ОБСЄ (робота саме останньої здійснюється в умовах імунітету від Уряду України на свободу пересування без попереднього повідомлення) фактично відвідували принаймні 2 хімічно-небезпечних об’єкти у районі бойових дій (забороненого доступу) під правовим прикриттям окремого мандату спеціальної місії, проте - без будь-якої участі її уповноважених осіб. 

У зв’язку з цим виникає резонне питання щодо сторони, відповідальної у випадку, якщо б сталося щось дійсно суттєве або навіть загрозливе для життя з правової точки зору таких собі «сталкерів» - вищезгаданого консультанта та її групи екомоніторингу на території накопичувачів фенольного заводу, що періодично обстрілюється: СЦКК, ОКП ОБСЄ, СММ ОБСЄ чи ще хтось? Також логічним є питання щодо страхування життя та здоров’я цих осіб від вищенаведених загроз та їх можливих наслідків: чи передбачено будь-яким договором матеріальне відшкодування у випадках  професійного захворювання, отруєння, травматизму, каліцтва, інвалідізаціі, поранення або навіть загибелі?.   

При цьому, як вже зазначалося, серед об’єктів, погоджених для проведення досліджень в рамках проектної роботи, є і шламонакопичувач ТОВ «НВП «Зоря», дані про який нібито засекречено, а доступ до інформації потребує погодження в Службі безпеки України.

Згідно даних з відкритих джерел (зокрема, Реєстру місць видалення відходів Луганської області, що веде відповідна державна адміністрація), вірогідно мався на увазі об’єкт, що раніше перебував у експлуатації  Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» та реорганізованого на його базі ДП «Хімічний завод «Південний».

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. №83 Рубіжнянський казенний хімічний завод «Зоря» було затверджено у складі переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Перебування підприємства у цьому переліку, а відомчого шламонакопичувача - у Реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки відповідають критеріям особливо важливих об’єктів права державної власності, охорона яких здійснюється виключно державними підприємствами та організаціями на підставі договорів про надання охоронних послуг (Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2015 р. №1053). Також, Рубіжнянський казенний хімічний завод «Зоря» зазначено серед підприємств, які було вирішено передати із сфери управління Міністерства оборони та Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну «Укроборонпром» після утворення цього концерну (Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №993 та 29.12.2010 р. №1221 відповідно).

Враховуючи особливості Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря», дані щодо діяльності цього підприємства та функціонування його окремих об’єктів дійсно можуть відповідати вимогам  Закону України «Про державну таємницю» та зареєстрованим категоріям Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, захист і правову охорону яких забезпечує держава (Наказ Служби безпеки України від 12.08.2005 р. № 440). Втім, на запит Редакції стосовно планування, погодження та фактичного проведення обстеження зазначеного  шламонакопичувача представниками (керівником, фацівцями) групи екомоніторингу при ОКП ОБСЄ Управління взаємодії із ЗМІ та громадськістю Апарату Голови СБУ повідомило про відсутність інформації щодо цих та інших питань, порушених у зверненні. 

Серед іншого, співробітником з комунікацій ОКП ОБСЄ у раніше згаданій відповіді на запит Редакції було повідомлено, що «…детальні звіти по напрацюваннях проекту наразі перебувають на розгляді відповідних органів влади, планується, що ці звіти будуть оприлюднені шляхом публікації на сайті ОБСЄ, за виключенням інформації, що буде визначена як така, що має сенситивний характер».

Резюме Звіту «Хвостосховища Донбасу», оприлюднене 08.07.2020 року на офіційному сайті ОБСЄ, дійсно не містить сенситивної інформації, зокрема пов’язаної з вищезазначеними особливостями та ризиками відвідування групою екомоніторингу при ОКП ОБСЄ в рамках проведення роботи «Дослідження поточного стану хвостосховищ та їх аварійного впливу на водні об'єкти в умовах ведення бойових дій».

Відповідно до Заключного Акту Наради з безпеки та і співпраці у Європі (Гельсінкі, 1975 рік) та Паризької Хартії для Нової Європи (Париж, 1990 рік), країни-учасниці взяли на себе зобов’язання щодо сприяння  суспільній свідомості і просвітництва у сфері навколишнього середовища, а також відкритому висвітленню питань впливу політики, проектів та програм на довкілля. При цьому, діяльність ОБСЄ у сфері навколишнього середовища  зосереджена на зміцненні потенціалу громадянського суспільства для вирішення проблем навколишнього середовища, підвищенні обізнаності  щодо довкілля, а також сприянні прозорості і участі громадськості у процесі прийняття рішень.

Саме тому, Редакція вважає власним обов’язком звернутися до Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні  щодо надання офіційних коментарів до наведених фактів проведення роботи «Дослідження поточного стану хвостосховищ та їх аварійного впливу на водні об'єкти в умовах ведення бойових дій» та відповідей на поставлені питання. 

Результати розгляду просимо надіслати на електронну пошту Редакції, а також разом з цим зверненням - оприлюднити на офіційному інтернет-ресурсі  Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні.  

Редакція обов'язково ознайомить читачів з коментарями офісу координатору проектів ОБСЄ в Україні

Далі буде...