28 вересня 2021
Спецпроекти

Вплив збройного конфлікту на сході України на техногенно-екологічний стан регіону

Збройний конфлікт на сході України, що відбувається в одному з найбільш індустріалізованих та урбанізованих регіонів Європи, призводить до значного посилення взаємопов’язаних техногенних та екологічних загроз населенню, зокрема через порушення технологічного режиму численних небезпечних об’єктів.

       * Луганська ТЕС, місто Щастя, Луганська область.

До початку цього конфлікту на території Донецької та Луганської областей було зосереджено майже четверту частину промислового потенціалу України, до 80% якого припадає на екологічно небезпечні виробництва, що найбільш негативно впливають на довкілля, зумовлюють комплексний, значною мірою, незворотний вплив на нього. Успадкований від колишнього СРСР комплекс гірничодобувних, переробних, хімічних, енергетичних та інших об’єктів із значною кількістю промислово-міських агломерацій створює суттєві ризики виникнення техногенно-екологічних катастроф з масштабними транскордонними наслідками через воєнні дії в місцях їхньої дислокації. Найбільшу загрозу серед цих об’єктів можуть представляти енергетичні станції, підприємства хімічної промисловості, шахти, продуктопроводи та гідротехнічні споруди, у тому числі – місця видалення небезпечних відходів.

Близько 4600 потенційно небезпечних об’єктів зосереджено на території Донецької та Луганської областей.

Переважаюча частина з них є об’єктами критичної інфраструктури, що експлуатуються із використанням застарілих технологій, за умов наднормативної зношеності.

Загалом, на початку конфлікту у зазначеному регіоні функціонувало 218 виробничих об’єктів, на яких зберігалося або використовувалося у виробничій діяльності більше 84 тис. тон небезпечних хімічних речовин. При цьому, 28 виробництв регіону складали майже половини усіх об’єктів України І-го (найвищого) ступеню хімічної небезпеки.

Концентрація великої кількості небезпечних об’єктів та висока щільність населення на території Донецької та Луганської областей сприяли формуванню значних загроз до загибелі населення від надзвичайних (аварійних) ситуацій навіть в умовах мирного часу.

В умовах збройного конфлікту ці загрози значно посилилися. Це відбувається не лише через руйнування і пошкодження підприємств внаслідок потрапляння бойових снарядів під час військових дій. Значну негативну роль стосовно стану техногенно-екологічної безпеки відіграють порушення режиму належної експлуатації небезпечних об’єктів та відсутність заміни або оновлення їх основних виробничих фондів.

Одним із пріоритетів забезпечення прийнятного рівня техногенно-екологічної безпеки регіону є належний контроль, оцінка та прогнозування параметрів стану небезпечних об’єктів для попередження (зниження ризику) виникнення відповідних надзвичайних ситуацій та мінімізації їх наслідків.

Саме тому виникає необхідність проведення масштабного аналізу впливу небезпечних об’єктів, зміненого в умовах збройного конфлікту, на компоненти довкілля східних областей України.

В межах цього проекту була отримана фахова консультація від Руслана Черненка – експерта-аналітика в сфері безпекових проектів Українського наукового інституту технічної екології (УНІТЕ) щодо промислових об’єктів, розташованих в безпосередній близькості від лінії зіткнення (розмежування) та небезпека яких є недостатньо висвітленою у публічній площині.

Руслан Черненко - Експерт-аналітик в сфері безпекових проектів УНІТЕ

«Серед інших проблемних локацій регіону рекомендуємо команді Редакції «ЕПК» звернути увагу на наявні екологічні проблеми та відповідні загрози на 3 ділянках лінії розмежування. Зокрема:

м. Щастя – на території якого підземне родовище питних вод зазнає впливу від об’єктів Луганської ТЕС;

м. Торецьк – місцеві шахти вірогідно мають гідрогеологічне сполучення з забрудненими об’єктами м. Горлівка та м. Єнакієво;

смт. Сартана – на території якої знаходиться накопичувач небезпечних відходів коксохімічного виробництва підприємств м. Маріуполь, про значний негативний вплив якого на довкілля відомо ще з кінця 90-років.»

     


Місто Щастя Луганської області.

Місто Щастя – прифронтове місто Луганської області, розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець в безпосередній близькості до лінії розмежування/зіткнення. Впродовж всього періоду російської агресії на території України в місті прикладають багато зусиль для забезпечення повноцінної життєдіяльності міста.

Наразі керування містом покладено на утворену у лютому 2021 року Щастинську міську військово-цивільну адміністрацію.

З питання стану функціонування та зв’язків інфраструктурних об’єктів міста Щастя був отриманий коментар від Голови КП «Жилбудсервіс» Щастинської міської ВЦА Сергія Пахольчука. Зі слів посадовця, на сьогоднішній день проведений великий обсяг робіт з відновлення та нормального функціонування як мереж комунікацій міста, так і окремих об’єктів критичної інфраструктури. Зокрема, з питання забезпечення міста питною водою із підземного водозабору питних підземних вод Щастинської ділянки Сіверо-Донецького родовища постійно ведеться спостереження як за станом об’єкту водозабору та станом водорозподільної мережі, так і за якістю питної води, що подається населенню.

Сергій Пахольчук - Голова КП «Жилбудсервіс» Щастинської міської ВЦА

«Ми працюємо в умовах безпосередньої близькості до лінії розмежування в умовах збройного конфлікту.

Проведена велика робота з відновлення нормального функціонування всіх систем та комунікацій комунального сектору міста. Ведеться постійне спостереження за якістю ресурсів, що надходять до населення для забезпечення життєдіяльності міста.

Постійно відстежуються та опрацьовуються питання готовності до настання будь-яких надзвичайних ситуацій, обумовлених активізацією агресії з боку РФ» 

Місто є однією з найуразливіших локацій в умовах збройного конфлікту через розташування одного з найпотужніших об’єктів теплоенергетики України. Луганська ТЕС з вересня 2014 року працює в режимі енергоострову. Само по собі підприємство є об’єктом підвищеної небезпеки із суттєвим впливом на фактори довкілля у штатному режимі роботи навіть в умовах мирного часу та потребує постійного контролю виробництва та експлуатації об’єкту в цілому.

Забезпечення роботи потужного об’єкту критичної інфраструктури в умовах збройного конфлікту вимагає від оператору об’єкту та місцевої влади міста підвищеної готовності до реагування на відповідні надзвичайні ситуації. При цьому, аварійне руйнування будь-якої ланки енергогіганту вочевидь вплине на інші об’єкти критичної інфраструктури. Зокрема це стосується розташованого поруч (на відстані майже 700 метрів) підземного питного водозабору Щастинської ділянки Сіверо-Донецького родовища, що є джерелом забезпечення Новоайдарського району Луганської області (а це 49 населених пунктів).

Також питання готовності органів влади до реагування на настання будь-яких надзвичайних ситуацій прокоментував Голова Щастинської міської ВЦА – Олександр Дунець.

Олександр Дунець - Голова Щастинської міської ВЦА

«Так склалося, що місто опинилося в безпосередній близькості до лінії зіткнення ведення військового конфлікту.

Тому багато зусиль нам доводиться прикладати до питань захисту населення.

Питання готовності та реагування з боку місцевої влади на виникнення надзвичайних ситуацій, що можуть мати місце в умовах збройного конфлікту, регулярно розглядаються на засіданнях комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та при розробці відповідних заходів» 

В місті ведеться постійна робота як з підприємствами, так і з населенням щодо реагування на настання надзвичайних ситуацій, обумовлених загостренням стану військового конфлікту та можливим руйнуванням інфраструктурних об’єктів.


 

      Місто Торецьк Донецької області.

Торецьк – місто у Бахмутському районі Донецької області – потужний промисловий вузол Єнакієво-Горлівко-Торецької промислової агломерації області. Тут зосереджені підприємства вугледобувної, хімічної, машинобудівної промисловості. Торецьк розташований у безпосередній близькості до лінії зіткнення/розмежування.

Функціонування об’єктів вугледобувної промисловості міста тісно пов’язане зі станом функціонування та обслуговування об’єктів відповідної галузі сусідніх міст промислової агломерації – Горлівки та Єнакієвого, що обумовлено гідрогеологічним сполученням підземних гірничих виробок.

Припинення проведення робіт з відкачування шахтних вод з шахт на окупованих територіях має загрозливий вплив на стан водовідливних систем шахт міста Торецьк та на стан поверхневих водних об’єктів, до яких здійснюється скидання відливних шахтних вод.

Наявність радіаційно-небезпечних об’єктів на території міста Горлівки підвищує загрозу забруднення поверхневих вод радіаційним забрудненням.

Для попередження забруднення поверхневих водних об’єктів шахтними водами, що відкачуються, необхідно створити систему моніторингу якості шахтних вод за показниками радіаційного та хімічного забруднення.

Ці Питання активно підіймаються на рівні небайдужої громадськості міста. Нам вдалося поспілкуватися із головою ГО «Твоє нове місто» – Володимиром Єльцом. Вже кілька років впродовж ведення збройного конфлікту активна громадськість міста звертається до органів місцевої влади із питаннями проведення повноцінного якісного моніторингу як питних вод господарського споживання населенням, так і поверхневих вод, з яких забезпечується місто питною водою.

Володимир Єлець  - Голова Громадської організації «Твоє місто»

«На наші неодноразові звернення до органів місцевого самоврядування з питання визначення стану забруднення поверхневих водних об’єктів – джерел питного водопостачання міста – не було проведено жодних результативних робіт.

У відкритих джерелах шириться інформація щодо забруднення вод шахтних водовідливів, що відкачуються з шахт міста (та безпосередньо скидаються до водних об’єктів – джерел питного водопостачання) не тільки небезпечними речовинами, а й фіксується радіоактивне забруднення.

Тому питання проведення періодичного незалежного якісного моніторингу вод міста та прилеглої території є стратегічним питанням забезпечення безпеки життєдіяльності міста»

На наш запит до Торецької міської ВЦА, щодо готовності реагування на настання надзвичайної ситуації, обумовленої веденням бойових дій у безпосередній близькості до міста Торецьк, була отримана відповідь, яка дещо вразила.

Як видно з відповіді, функція органів владних повноважень з розробки та виконання заходів з забезпечення безпеки населення міста прямо не виконується та перекладається на донорські громадські організації.


 

    Селище Сартана – накопичувач небезпечних хімічних відходів.

Накопичувач небезпечних (хімічних) відходів, розташований на відстані 500 метрів на південь від селища Сартана, активно функціонував у період 1970-1989 роки. До накопичувача звозилися/зливалися легкозаймисті відходи коксохімічного виробництва підприємств м. Маріуполь. Об’єкт був запроектований та зведений як повноцінна інженерно-технічна споруда для накопичування зазначених рідких відходів. Однак, з початку 90-х років ХХ століття підтримання об’єкту у належному безпечному стані припинилося. Почалося активне руйнування зношеного до цього моменту об’єкту. При цьому вивезення небезпечних відходів до накопичувача не припинялося.

Питання значного негативного впливу на довкілля від накопичувача активно підіймалося наприкінці 90-х років ХХ століття. Були проведені спроби з нейтралізації небезпечних відходів, що знаходяться у накопичувачі. Але ліквідувати зазначений небезпечний об’єкт так і не вдалося.

     * Накопичувач небезпечних відходів коксохімічного виробництва, Сартанська ОТГ, Донецька область.

В реєстрі МВВ (місць видалення відходів) (який, до речі, не є загальнодоступним у відкритому доступі) зазначений накопичувач має статус «закритий» (недіючий). Відповідно, моніторинг впливу та належної експлуатації з боку оператора накопичувача та органів державного нагляду (контролю) не здійснюється (!!!). Проте, відвідавши безпосередньо об’єкт, явно видно, що зливання та звалювання небезпечних відходів здійснюється огульно. Основна маса відходів має смолисту консистенцію, яка розтікається не тільки в межах наявного накопичувача, а й поза його межами та стікає по рельєфу місцевості у водний об’єкт – водойму, яка розташована у басейні річки Кальміус. При цьому, відбувається забруднення токсичними речовинами ґрунтів, поверхневих водних об’єктів, підземних водних горизонтів, атмосферного повітря при випаровуванні рідкої фази.

Потрапити на зазначений небезпечний об’єкт можна абсолютно безперешкодно: ані посту охорону, ані огорожі (та навіть попереджувальної таблички) тут немає.

Потрапивши на об’єкт, наша команда засвідчила не лише значні обсяги хаотично звалених небезпечних відходів, а й значні рівнів забруднення атмосферного повітря токсичними речовинами на прилеглій території до накопичувача. 

     *Зафіксовані рівні забруднення атмосферного повітря токсичними речовинами (VOC - леткі органічні сполуки, NMHC - неметанові леткі органічні сполуки)

Прийняттям рішень та запровадженням дій щодо запобігання/ліквідації впливу небезпечного об’єкту на довкілля та здоров’я людей повинні займатися органи державного самоврядування на визначеній території. До жовтня 2020 року територія розташування накопичувача відносилася до міста Маріуполя Донецької області, відповідні рішення розроблялися та приймалися на рівні Маріупольської міської ради Донецької області. Після 21 жовтня 2020 року в рамках децентралізації зазначена територія відійшла до утвореної Сартанської селищної територіальної громади та, відповідно, був утворений орган самоврядування на даній території. Враховуючи близькість лінії зіткнення/розмежування до с. Сартана, замість селищної ради функції органу владних повноважень тимчасово (на період проведення АТО/ООС) почала здійснювати Сартанська селищна військово-цивільна адміністрація.

Однак, ані Маріупольська міськрада, ані Сартанська селищна ВЦА не виявили бажання та готовності до спілкування з цього приводу.

Між іншим, за даними наукової статті, оприлюдненої Приазовським державним технічним університетом, під час обстрілів селища Сартана 14 жовтня 2014 року два снаряди потрапили до накопичувача, проте не розірвалися, занурившись у смолистий шар.

Питання негативного впливу та загроз, пов’язаних з цим об’єктом, залишаються відкритими…

 


Слід зазначити, що, відповідно до вимог чинного законодавства про цивільний захист, призначені замість органів місцевого самоврядування військово-цивільні адміністрації мають разом з ДСНС враховувати наявні або потенційні загрози від небезпечних об’єктів під час планування заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій, а у разі їх виникнення – при ліквідації відповідних наслідків. 

 

 Замість  P. S.

  • Відповідно до ст 31. Кодексу цивільного захисту України, органи управління цивільного захисту зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну та достовірну інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, а також про свою діяльність з питань цивільного захисту, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі.
  • Відповідно до ст.21 ЗУ «Про інформацію» до інформації з обмеженим доступом (конфіденційної, таємної та службової) не можуть бути віднесені відомості про стан довкілля (екологічна інформація) та здоров’я населення, аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися (можуть статися) і загрожують безпеці людей.
  • Відповідно до ст.13 ЗУ «Про інформацію» до екологічної інформації, серед іншого, належать відомості та/або дані про фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (у т.ч. - діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми).
  • Згідно з ст.29 ЗУ «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка, серед іншого, забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

 

Це дослідження Редакція ЕПК підготувала за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю Редакції ЕПК та не обов'язково відображає погляди USAID або Уряду США