28 грудня 2018
Спецпроекти

«…Пеняйте на себя!»

 

«Забыл предупредить. У меня есть маленькое условие. Ровно в полночь, приду к вам в гости и буду до рассвета вопросы задавать.
Сумеете ответить…
А, не сумеете!!! Пеняйте на себя!!!»

 


Мінприроди України подало до Верховного суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, про визнання протиправним і не чинним Наказ № 639  Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, яка відхилила апеляційну скаргу Мінприроди і залишила рішення першої інстанції без змін.

«З відміною методики процедура нарахування збитків стала неможливою» - звучить з вуст пана міністра.


Читайте такожСУД ЗАБРАВ У ДЕРЖЕКОІНСПЕКЦІЇ ПРАВО НАРАХОВУВАТИ ЗБИТКИ ПІДПРИЄМСТВАМ


Так, дійсно, розрахунок збитків потрібно повертати, але не менш важливий напрямок – встановлення або критеріїв якості атмосферного повітря, або хоча б повернення ГДК, які існували на підставі  ДСП-201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами).

Загальновідомо, що дію ДСП-201-97 скасовано ще у 2014 році РІШЕННЯМ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА № 31 від 30.05.2014  «Про необхідність усунення Міністерством охорони здоров'я України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та оприлюднено відповідне ПОВІДОМЛЕННЯ, що дія наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 № 201 "Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)" (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МОЗ від 23.02.2000 № 30), незареєстрованого в Міністерстві юстиції України, зупиняється з 31 липня 2014 року.

Отже, вже чотири роки країна функціонує без критеріїв якості повітря, а тепер і без Методики розрахунку шкоди.

Але дивлячись на те, як Мінприроди відстоює необхідність відновлення Методики розрахунку збитків, пропонуємо змоделювати ситуацію коли дію Методики відновлено, а нормативи ГДК відсутні.

Для розрахунку збитків використовується наступне рівняння.  

                          З = m × 1,1Пі × Aі  × Кт × Кзі – розмір збитків в гривнях.

Всі коефіцієнти, що до нього входять розглядати не будемо, зосередимося на безрозмірному показнику відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини - Аі.

Aі визначається  із  співвідношення  за формулою: 

                          Aі  = 1/ГДКі  ,

де ГДКі   -  середньодобова граничнодопустима концентрація або орієнтовно  безпечний  рівень  впливу  (ОБРВ)  i-тої  забруднюючої речовини, мг/куб.м.

І, найцікавіше, для  речовин,  за якими відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Aі  приймається рівним 500

Для порівняння цей показник для діоксиду азоту (NO2) дорівнює 1/0,04=25, для ангідриду сірчистого (SO2) дорівнює 1/0,05=20, вуглецю оксиду (СО)  - 1/3=0,33, а після повернення  Методики для кожного з них буде складати 500.

Таким чином, при застосуванні Методики без затверджених ГДК, збитки складатимуть навіть не мільйони, а мільярди гривень. Тому розраховані збитки нижче мільярда гривень будуть сприйматись як корупційні дії з боку органів державного нагляду (контролю). 

Так, інструменти впливу на порушників природоохоронного законодавства повинні бути, але в існуючому законодавчому вакуумі відновлення дії Методики призведе до збільшення корупційних ризиків в органах державного нагляду (контролю).