13 серпня 2020
Спецпроекти

Кримський Титан: 2 роки державної недбалості

У ніч на 24 серпня 2018 року населені пункти Перекопського перешийку півострову Крим огорнув їдкий туман, що викликав у місцевого населення схожі симптоми: сльозотеча, першіння у горлі, слабкість та висипи на шкірі. Організоване проведення лабораторних вимірювань забруднюючих речовин у атмосферному повітрі  виявило значне перевищення допустимих норм за індикативними параметрами. Це дозволило встановити причетність до події діяльність місцевого заводу «Кримський Титан».

У зв’язку з різким погіршенням ситуації 14 вересня 2018 року у м. Армянськ  комісійним рішенням окупаційної влади було введено режим надзвичайної ситуації, який супроводжувався зупиненням виробництва на заводі, закриттям шкіл та евакуацією місцевого населення (більше 4000 людей, три чверті з яких – діти). Територіальне відділення Росспоживнагляду навіть оприлюднило пам’ятку для мешканців Красноперекопського району  щодо правил поведінки в зоні забруднення атмосферного повітря. Пізніше, підконтрольний Російській Федерації Арбітражний суд Криму підтвердив вимогу Росприроднагляду щодо додаткового внесення оператором заводу «Кримський Титан» до державного бюджету 736,8 млн. рублів (біля 300 млн. гривень) плати за розміщення відходів до кислотонакопичувача.

Від вищезазначених викидів у Криму постраждали також населені пункти двох районів Херсонської області, прилеглих до адміністративного кордону з автономією. Згідно заяви Голови Херсонської обласної державної адміністрації  за медичною допомогою звернулися 37 українських прикордонників, які чергували на КПВВ "Каланчак", а через можливу екологічну загрозу Державною прикордонною службою України  06.09.2018 року було навіть тимчасово закрито пропуск до анексованого півострову через обидва пункти перетину («Каланчак» і «Чаплинка»). При цьому, скарги на здоров’я прикордонників та мешканців прилеглих сіл Херсонської області були аналогічними вищезгаданим у м. Армянськ: той самий головний біль, постійний кашель та висипи на шкірі.

Не зважаючи на розповсюдження зони ураження на територію двох регіонів України, за даними «Аналітичного огляду стану техногенної та природної безпеки в Україні за 2018 рік», підготовленого Українським НДІ цивільного захисту, а також щодобових довідок «Оперативна інформація про надзвичайні події техногенного, природного та іншого характеру на території України» за період 24.08.2018 – 12.10.2018 року на території Каланчацького та Чаплинського районів Херсонської області не було встановлено надзвичайної ситуації  чи зафіксовано надзвичайної події, що потребує вжиття заходів з ліквідації.

З урахуванням цього, а також двох років, що минули, Редакцією регіональної газети «Екологія промислового краю» було вирішено спільно з спеціалістами «Українського наукового інституту технічної екології» та фахівцями-правниками з’ясувати, що та як було зроблено нашою Державою  з приводу інциденту на заводі «Кримський Титан». Результати спільної праці наведені у Технічному звіті "КРИМСЬКИЙ ТИТАН: 2 РОКИ ДЕРЖАВНОЇ НЕДБАЛОСТІ"


    КРИМСЬКИЙ ТИТАН: 2 РОКИ ДЕРЖАВНОЇ НЕДБАЛОСТІ

   CRIMEAN TITAN: 2 YEARS OF STATE NEGLIGENCE


На превеликий жаль, висновки невтішні!

Невиконання КМУ (незабезпечення належного виконання з боку Мінприроди та Мінюстиції) Рішення РНБО від 12.10.2018, відсутність ефективного контролю за станом виконання цього рішення з боку РНБО, бездіяльність Держекоінспекції та інших органів державного нагляду (контролю) обумовили порушення з боку держави низки конституційних і законних прав громадян України, пов’язаних з наявними загрозами та можливою шкодою здоров’ю внаслідок забруднення навколишнього природного середовища на півночі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та прилеглих районів Херсонської області України, а саме: 

  • не вжито заходів для запобігання та ліквідації шкідливого впливу заводу «Кримський Титан» на здоров'я і майно громадян; 
  • не визначено коло осіб, постраждалих внаслідок інциденту (зокрема, на території Каланчацького та Чаплинського районів Херсонської області);
  • не надано належної правової допомоги громадянам щодо відшкодування заподіяної шкоди; 
  • не оприлюднено відповідну актуальну екологічну інформацію;  
  • не встановлено належним чином факт несанкціонованого (аварійного) забруднення навколишнього природного середовища заводом «Кримський Титан»;
  • не подано претензії про відшкодування власниками заводу «Кримький Титан» відповідної шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі;
  • не вивчено наслідки технологічного і аварійного забруднення довкілля заводом «Кримський Титан» для життя та здоров’я населення;
  • не вивчено рекомендації УкрНДІЕП (зокрема, щодо встановлення  стаціонарних АПС на КПВВ «Каланчак» і «Чаплинка» та у с. Преображенка.

Загалом, за результатами аналізу вищенаведених фактів цілком логічним є висновок щодо ігнорування з боку власників та уповноважених державних органів України загроз і наслідків, пов’язаних з господарською  діяльністю заводу «Кримський Титан» та інцидентом 2018 року зокрема, а також - про навмисне приховування від громадян відповідної екологічної інформації.

Слід зазначити, що порушення законодавства про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України (Закон України «Про інформацію»). При тому відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації, несуть особи, винні у неоприлюднені інформації про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом (Закон України «Про доступ до публічної інформації»), зокрема: 

  • суспільно необхідної інформації, яка, серед іншого, забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; 
  • інформації, що свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо). 

Статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення  визначено відповідальність за порушення права на інформацію. При цьому, відповідно до ст.255 того ж Кодексу адміністративні протоколи за вказане правопорушення мають право складати виключно уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

Також, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (Профільній Закон України). Зокрема, таку відповідальність несуть особи, винні у наступному:

  • порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
  • невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
  • приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення.

Слід сказати, що невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення,  приховування чи перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення можуть бути кваліфіковані як кримінальні злочини, що підлягають відповідному покаранню. Більш того, злочином є і службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (відповідно до чинної редакції Кримінального кодексу України).

Згідно Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений). На основі того ж Закону, він може відкрити провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина, що є підставою для призначення відповідних перевірок державних органів. Зробити це Уповноважений може як за власною ініціативою, так і при розгляді звернень народних депутатів України, громадян України, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників, що містять відомості про порушення прав і свобод людини і громадянина. 

 

Слід зазначити, що серед визначених актів реагування Уповноваженого є подання, яке вноситься до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності для вжиття відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до вищезазначеного Закону, строк розглядання такого подання складає 30 календарних днів.

Окрім вжиття заходів належного реагування з боку держави стосовно виправлення ситуації, що склалася після аварійного забруднення довкілля заводом «Кримський Титан» у  2018 році (зокрема, в частині притягнення до відповідальності власників заводу та посадових осіб уповноважених державних органів за протизаконну діяльність та бездіяльність відповідно), законодавством України передбачено правові механізми самозахисту громадянами власних прав і свобод.   

Так, відповідно до ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. При цьому, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.56 Основного закону кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.9 Профільного Закону, що визначає екологічні права громадян України, кожний, серед іншого, має право на:

  • подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;
  • оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок про наявність правових підстав для відшкодування з боку держави громадянам України матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів державної влади (РНБО, КМУ, центральні органи виконавчої влади) при здійсненні ними своїх повноважень під час забезпечення та контролю виконання Рішення РНБО від 12.10.2018, а також – відсутність інших заходів належного реагування  стосовно виправлення ситуації, що склалася після аварійного забруднення довкілля заводом «Кримський Титан» у  2018 році. 

Враховуючи обмежене коло питань, що вивчалися відразу після інценденту, а також час, що минув, вочевидь необхідним є проведення додаткових фахових досліджень для кількісного визначення обсягів цієї шкоди.