29 жовтня 2019
Спецпроекти

Аварія на річці Рось – інцидент чи прецедент?

Аварійне забруднення хімікатами річки Рось, що сталося у червні цього року поблизу межі Вінницької і Київської областей та  набуло значного суспільного резонансу, з самого початку викликало безліч питань  щодо обставин цієї події та її наслідків. Фрагментоване оприлюднення інформації, плутанина та суперечливість заяв посадових осіб, метушливі дії органів влади геть не сприяли громадському розумінню ситуації, а лише створювали підґрунтя різних конспірологічних теорій. З часом на тлі заспокійливого тону органів влади щодо подальшого проведення розслідування в межах відкритих кримінальних проваджень хвиля масового обурення спала, проте огляд офіційних повідомлень та документів, зроблений постфактум Редакцією регіональної газети «Екологія промислового краю» свідчить про купу різноманітних питань, пов’язаних як з випадком на річці Рось, так і з будь-якою аналогічною подією, що сталися або можуть статися. 


Читайте також: РОСЬ. МАЛЕНЬКА РІЧКА З ВЕЛИКИМИ ПРОБЛЕМАМИ.


Враховуючи тематику видання, загалом Редакцією було надіслано біля 20 запитів (звернень) до суб’єктів владних повноважень та інших розпорядників щодо надання екологічної публічної інформації, яка становить суспільний інтерес, а також відповідних роз’яснень. При цьому, Редакцією взагалі не порушувалися питання, що розслідуються в межах відкритих кримінальних проваджень, а саме – обставин викрадення агрохімікатів та скоєння ДТП, що призвело до їх аварійного потрапляння у р. Рось. І хоч деякі запити, на превеликий жаль і всупереч вимог законодавства України, залишилися без відповідей,  отримана інформація продемонструвала неоднозначність ситуації,  її невідповідність багатьом офіційним заявам та оприлюдненим даним. 

Частина 1. Каламутні води чи каламутні заяви?

Нагадаємо,  що одні з перших офіційних повідомлень щодо цього інциденту з’явилися опівдні 09.06.2019 р. у соціальній мережі на сторінках  Регіонального офісу водних ресурсів р.Рось (надалі – РОВР, ) і Білоцерківської РДА , та містили інформацію про нічне ДТП у  с. Збаржівка Погребищенського району Вінницької області,  потрапляння  внаслідок цього до притоки р.Рось нез’ясованої кількості інсектициду «Нурел Д», а також проведення спеціальними службами заходів з локалізації можливої зони ураження.

Відповідно до оперативної інформації від 10.06.2019 р., оприлюдненої на офіційному сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій України (перше повідомлення, друге повідомлення) 09.06.2019 р. близько 5 год. у с. Збаржівка Погребищенського району Вінницької області вантажний мікроавтобус «Mercedes-Bens Sprinter» з’їхав у ставок, перекинувся та загорівся. При цьому, вогнем було пошкоджено каністри з пестицидами та стимуляторами росту для сільгоспрослин, вміст яких (близько 800 л) потрапив у ставок з послідуючим витоком у р. Рось. Також зазначалося, що відповідно до «Положення про єдину державну систему цивільного захисту» та на підставі протокольного рішення місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій  від 09.06.2019 р. №6 (надалі - комісія ТЕБ і НС) було припинено з 23-00 09.06.2019 р. роботу Білоцерківської насосно-фільтрувальної станції,  яка забезпечує водою м. Біла Церква Київської області (209 тис. мешканців) та м. Умань Черкаської області  (84 тис. мешканців). 

Згідно з повідомленням, оприлюдненим наступного дня на тому ж сайті, 10.06.2019 р. відбувся спільний брифінг представників Державної служби з надзвичайних ситуацій, Українського гідрометеорологіч-ного інституту,  Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,  а також Державного агентства водних ресурсів України (надалі – ДСНС, УкрГМІ, Держспоживслужба та Держводагентство відповідно). Серед іншого, учасники цього брифінгу проінформували громадськість про поточну ситуацію із забрудненням верхів’я річки Рось, що сталася внаслідок ДТП, та можливі загрози для питного водопостачання міст, які здійснюють водозабезпечення з  р. Рось. Зокрема, директор УкрГМІ (належить до юрисдикції ДСНС та НАН України) Володимир Осадчий підкреслив, що у  р. Рось, за рахунок розбавлення,  на тлі випадення великої кількості опадів та через багатокілометрову відстань, у виконаному моделюванні загалом залишилось  не більше 10-15 літрів отруйних речовин, адже небезпечні хімікати спочатку потрапили у воду  р. Фоса,  тож  небезпеки для закриття Білоцерківського водозабору не існує. 

Серед іншого, на зазначеному брифінгу було заявлено, що відібрані проби води з р.Рось направлено для більш детального аналізу до Державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Академіка Л.І. Медведя МОЗ України». Незабаром, на інтернет-ресурсах ДСНС та Держводагентства  були розміщені результати аналізу вищезазначених проб води із р. Рось, відповідно до яких перевищень нормативних концентрацій забруднюючих речовин не виявлено (зокрема, за концентрацією хлорпірифосу, який є основним діючим компонентом інсектициду «Нурел Д»). 

Втім, наявність серед агрохімікатів, що перевозилися та потрапили у р. Рось внаслідок ДТП у с. Збаржівка, препарату «Нурел Д» (як і будь-яких інших інсектицидів)  було незабаром офіційно спростовано. Вже 10.06.2019 р. відповідну заяву було зроблено під час пресбрифінгу першим заступником голови Вінницької ОДА Андрієм Гижком. Того ж дня на сайті Держпродспоживслужби було оприлюднено, а її керівником Володимиром Лапою оголошено на засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань удосконалення законодавства щодо життєвого циклу засобів захисту рослин в Україні функціональні категорії 12 препаратів, що потрапили до водойми (8 - гербіцидів, 3 -  фунгіциди та 1 - регулятор росту), їх загальну кількість  (747 літрів і 6 кілограмів) та перелік, у якому зазначався і гербіцид «Тарга Супер».

При цьому, наголошувалося на малотоксичності цих агрохімікатів. Окрім відповідних повідомлень та заяв Держспоживслужби («не є високотоксичними», «належать до  3-го класу токсичності», «фактів загибелі риби не встановлено»), у мережі було розповсюджено фото-копію «Доповідної записки щодо аварійного надходження засобів захисту рослин у р.Рось»  за підписом директора УкрГМІ Володимира Осадчего. Згідно з цим документом, активні компоненти близько 1 тони пестицидів, які надійшли у навколишню екосистему, представлені 10 речовинами (серед переліку яких є і активний компонент вищезазначеного гербіциду «Тарга Супер» - хізалофоп-етіл) загальним обсягом 150,49 кілограм, що відносяться до групи нестійких фосфор- і сірковмісних органічних сполук з коротким періодом розкладання, що не перевищує 3-х діб. Крім того,  підкреслювалося зменшення міграційної здатності цих пестицидів внаслідок механізму сорбції на глинистих мінералах ґрунтотворних порід, а також було зроблено висновок щодо відсутності небезпеки питного водопостачання з цієї річки та можливості роботи міських водоканалів у штатному режимі. 

Аналогічна інформація містилася і у відповіді УкрГМІ, отриманою згодом Редакцією, крім того, що усі 10 з наведеного переліку компонентів  характеризувалися як речовини 2-го класу небезпеки загальним обсягом 153,8 кілограм, а висновки доповнювалися прогнозованою концентрацією цих токсикантів у водосховищі із запасом води 20 млн. куб.м. (вірогідно, малося на увазі Вехньо-Білоцерківське водосховище – 16,9 млн. куб.м.) на рівні однієї мільярдної частини та неможливістю їх впливу на якість водної екосистеми р. Рось. При цьому, підкреслювалося підтвердження висновків УкрГМІ результатами хіміко-аналітичних вимірювань, виконаних Науковим центром превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Академіка Л.І. Медведя МОЗ України.

Слід зауважити, що на підставі саме вищезазначених  висновків наукових установ МОЗ, ДСНС та НАН України рішенням міської комісії ТЕБ і НС було поспіхом вирішено з 20 години 10 червня відновити роботу насосно-фільтрувальної станції м. Біла Церква, про що оперативно повідомив міський голова Геннадій Дикий та наступного дня - ДСНС . 

Втім, інші джерела інформації, зокрема – щодо фактів, які мали місце після аварійного розливу пестицидів на притоці  р. Рось, дають привід для сумніввів у коректності чи, принаймні, повноті висновків та прогнозів УкрГМІ.

Згідно з «Інформацією про водогосподарську обстановку в басейні річки Рось з 09.06.2019 по 12.06.2019 року», оприлюдненої незабаром на офіційному сайті РОВР, внаслідок забруднення пестицидами притоки цієї річки на відстані близько 5,4 км від гирла за перевіреною інформацією у водному об’єкті загинули всі біоресурси. При цьому, зазначалося про оброблення місця розливу та влаштування загороджувальної «греблі» із негашеного вапна!!!  у руслі р. Рось між селами Кошів та Мармуліївка. Інші офіційні повідомлення та документи свідчили про виявлення протягом  10-денного періоду після аварійного розливу агрохімікатів багаторазових перевищень допустимого вмісту пестициду «Тарга Супер» (за діючою речовиною) у пробах питної води з криниць та сільського водогону с. Збаржівка, їх забруднення та принаймні тимчасову заборону експлуатації. 

Згідно з повідомленням, оприлюдненим 12.06.2019 р. на офіційному сайті Вінницької ОДА , того ж дня в приміщенні Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю адміністрації відбувся брифінг щодо поточної ситуації з потраплянням отрутохімікатів у водойму в Погребищенському районі. Відповідно до заяви першого заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області Олександра Сорочана, зробленої під час цього бріфінгу, станом на 12.06.2019 р. (відбір проб 09.06.2019 р.) у криничній воді с. Збаржівка Погребищенського району не було виявлено залишкової кількості отрутохімікатів, однак у водоймі «Нижній ставок», в яку безпосередньо потрапили хімічні сполуки внаслідок ДТП, було встановлено перевищення  гранично допустимої концентрації (надалі – ГДК) отрутохімікатів у воді водойми та, зокрема, гербіциду «Тарга Супер» (діюча речовина хізалофоп-етил) –  від 200 до 600 разів!!!, порівняно з нормативом  за ДСанПіН  8.8.1.2.3.4-000-2001 «Допустимі  дози, концентрації  кількості та рівнів  вмісту  пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, грунті». При цьому, завідувач відділу Вінницького обласного лабораторного Центру МОЗ України Олександр Мельник додав, що якість води у криницях  с. Збаржівка ретельно досліджується, адже об’єкти вздовж забрудненої водойми можуть мати гідравлічний зв'язок із нею через ґрунтові води, що, зазвичай, не виявляється на першому етапі.

Пізніше, згідно з повідомленням, оприлюдненим 14.06.2019 р. на офіційному сайті ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, та інформації цього управління на адресу Вінницькій ОДА та Погребищенській РДА, за результатами лабораторних досліджень води питної, наданих ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України», у пробах води, відібраних 11.06.2019 р. з 9 криниць  с. Збаржівка Погребищенського району, були виявлені залишкові кількості пестициду «Тарга Супер» у концентраціях,  що перевищують  ГДК у 60-80 разів. Крім того, виявлена залишкова кількість даного пестициду в пробі питної води, яка відбиралась         з мережі сільського водогону (в приміщенні фельдшерського пункту), з перевищенням ГДК у 20 разів (за нормативами ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги  до  води  питної, призначеної  для  споживання людиною"). 

Згідно з тим же повідомленням,  Погребищенським районним управлінням ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області 13.06.2019 р. було проведено повторний відбір проб води із ставка, куди потрапили пестициди, та на 300 метрів вище і нижче місця потрапляння їх у водойму (проби направлені на дослідження до ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України»).

Отримана на запит Редакції  відповідь ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України» не містила результатів досліджень проб води із ставка, проте поінформувала про виявлення у 10 пробах води, повторно відібраних вищезазначеним районним управлінням 13.06.2019 р. з  криниць с. Збаржівка, залишкової кількості хізалофоп-етилу на рівні від 20 до 80 ГДК. При цьому, повідомлялося про відсутність пестицидів у 5 пробах води, відібраних 14.06.2019 р. з криниць  с. Борщагівка, що розташоване нижче за течією р. Рось, а також підтверджувалися (як і у відповіді від 07.08.2019 р. 03.1/1077) дані досліджень проб питної води з с. Збаржівка, оприлюднені Держспоживслужбою та РОВР р. Рось.

Так, згідно з оперативною інформацією, опублікованою 21.06.2019 р. на офіційному сайті  ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, 19.06.2019 р. структурним  підрозділом ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України» було відібрано та доставлено  на дослідження ще 15 проб питної води із криниць с. Збаржівка та 2 проби води із сільського водогону. Відповідно до «Інформації про водогосподарську обстановку в басейні річки Рось з 20.06.2019 по 25.06.2019 року», за результатами лабораторних досліджень ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України» вищезазначених проб від 19.06.2019 року було виявлено залишкову кількість пестициду  «Тарга-супер» тільки у питній воді з сільського водогону по вул. Травневій, 16  с. Збаржівка Погребищенського району на рівні 60 ГДК (0,006 мг/дм3 при нормі 0,0001 мг/дм3 за ДсанПіН 2.2.4-171-10).

Враховуючи, що протягом 10 днів, що минули від дати скоєння ДТП та аварійного розливу, активний компонент гербіциду «Тарга Супер» (хізалофоп-етил), мігруючи з річки у складі ґрунтових вод до сільських криниць та потрапляючи у сільський водогон,  фактично залишався у кількості, яка багаторазово перевищує гранично допустиму концентрацію, заявлений УкрГМІ  короткий (до 3-х діб) період розкладання цієї речовини вочевидь затягнувся.

Особливої уваги заслуговують офіційні попередження ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області на адресу Погребищенської РДА та Збаржівського сільського голови, зазначені у вищенаведених офіційних публікаціях та відповідних зверненнях, щодо необхідності вжиття заходів задля недопущення водозабору з мережі сільського водогону та криниць села шляхом встановлення попереджувальних знаків про заборону водокористування на кожній криниці та призупинення подачі води сільським водогоном, організації підвозу безпечної питної води, а також пропозиції   щодо проведення позачергового ремонту, ревізії, очищення криниць і споруд місцевого водогону с. Збаржівка з подальшою їх дезінфекцією та контрольним підтвердженням безпечності води в них результатами відповідних лабораторних досліджень.

Та якщо з припиненням використання сільських криниць та забезпеченням альтернативного водопостачання більш-менш зрозуміло (протоколи засідання Погребищенської районної Комісії ТЕБ і НС від 09.06.2019 р. №6 та від 13.06.2019 р. №7, то стосовно очищення та відновлення експлуатації на підставі лабораторного підтвердження  їх безпечності – аж ніяк. Згідно із заявою Першого заступника голови Вінницької ОДА Андрій Гижка, оприлюдненою 26.06.2019 р. на офіційному сайті адміністрації, за наявним станом у воді приватних криниць с. Збаржівка, механічну очистку яких попередньо було проведено шляхом видалення накопичень мулу, піску і глини, перевищення ГДК шкідливих хімічних сполук не виявлено, проте спостерігалося незначне перевищення у відкритій водоймі площею близько 2 га.

З огляду на те, що лише тижнем пізніше на засіданні Погребищенської районної комісії ТЕБ і НС були розглянуті  питання організації та подальшого забезпечення профілактичної дезінфекції з відкачуванням  сільських криниць (протокол від 02.07.2019 р. №8), вищезазначена заява виглядає як намагання видати бажане за дійсне.  Аналогічним чином вчинив і перший заступник голови Погребищенської РДА Шафранський П.П., який на тому ж засіданні протокольно довів до відома присутніх інформацію про відсутність пестицидів у пробах води, відібраних  11-14.06.2019 р. з криниць та водогону с. Збаржівка, що зовсім не відповідає даним територіального органу Держспоживслужби.

Крім того, вже згадана інформація ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України», дозволяє зробити висновок  про відсутність повторних досліджень проб питної води з криниць та сільського водогону с. Збаржівка  на вміст пестицидів після 19.06.2019 року (пам’ятаємо встановлене тоді перевищення у водогоні на рівні 60 ГДК), а також  - будь-яких досліджень проб мулу, піску та глини з криниць с. Збаржівка Погребищенського району лабораторією цієї установи. Вочевидь, окрім контрольного підтвердження можливості відновлення використання криниць, зазначені дослідження були необхідні для визначення шляхів безпечного поводження з відходами їх очищення (потенційно також містять компоненти пестицидів у небезпечній кількості). 

Слід звернути увагу, що звернення Редакції від 01.08.2019 р. на адресу Збаржівської сільської ради щодо надання інформації  (розпорядчого документу) стосовно відновлення водокористування з сільського водогону та криниць, не зважаючи на численні запевнення сільського голови, було фактично проігнороване. 

Без роз’яснень залишився і факт негайного виконання  сільською радою протокольного доручення районної Комісії ТЕБ і НС (п.2 Протоколу від 13.06.2019 р. №7) щодо застосування вапновмісної суміші на місці аварійного забруднення р.Рось. До речі, проведення вапнування  водойм з приводу цієї події було анонсовано Держводагентством 10.06.2019 року. Також за інформацією РОВР (від 11.06.2019 р. №153/02.1 , від 03.09.2019 р. №293/02.1) вже наступного після аварії дня для локалізації даного забруднення та захисту водних біоресурсів Косівського водосховища у руслі р. Рось між селами Кошів та Мармуліївка було влаштовано загороджувальну «греблю» із 10 тон негашеного вапна!!! При цьому Редакції повідомлялося, що користувачі СТРГ «Косівське» діяли на підставі рекомендацій фахівців рибного господарства, проте без уточнення, чи підтверджуються ці рекомендації документально. 

Враховуючи рекомендований, а не директивний характер виконання із влаштування вапняної «греблі», скоріш за все мова йде не про виконання невідкладних робіт з ліквідації/мінімізації небезпечних чинників в контексті Кодексу цивільного захисту України, а про вжиття заходів рибогосподарської меліорації за ЗУ «Про аквакультуру», спрямованих на оптимізацію показників гідрохімічного режиму водних об’єктів та запобігання масовій загибелі гідробіонтів. Втім, таке вапнування навряд чи передбачене Режимом рибогосподарської експлуатації СТРГ «Косівське» у складі затверджених Держрибгоспом заходів з меліорації Косівського водосховища (згідно з Інструкцією, затвердженою Наказом Держрибгоспу від 15.01.2008 р. №4), бо виконувалося користувачами за особливих умов та далеко за межами водойми (5-6 км вище за течією р.Рось). В той же час,  наразі проведення робіт з рибогосподарської меліорації водних об'єктів має здійснюватися за відповідним науково-біологічним обґрунтуванням (згідно з Порядком, затвердженим Наказом Мінагрополітики від 07.07.2012 р. №414). 

Слід зауважити, що питання здійснення рибогосподарської меліорації мали б бути врегульовані відповідним Порядком, як визначено у ст.8, ст.18 ЗУ «Про аквакультуру». Однак, проект Порядку, що передбачає термінове проведення робіт з рятування водних біоресурсів при виникненні екстремальних ситуацій (пов'язаних з можливістю їх масової загибелі) на підставі комісійних рішень представників уповноважених органів виконавчої влади та наукових організацій, від оприлюднення у 2013 році досі не затверджено. Можливо, у випадку з влаштуванням вапняної «греблі» і не складався план заходів щодо усунення/локалізації негативних наслідків екстремальної ситуації з визначенням обсягів необхідних меліоративних робіт, проте в будь-якому разі ці заходи мали б бути науково обґрунтовані та погоджені з територіальним органом Держрибгоспу. 

Між іншим, за даними Держводагентства, розпорядником інформації щодо методики застосування вапна з метою сорбції забруднюючих речовин є раніше згаданий УкрГМІ. Пам’ятаючи про прогноз цього інституту щодо відсутності пестицидної небезпеки для водної екосистеми р. Рось, виникає  питання щодо доцільності застосування цієї небезпечної за параметрами токсичності та реактивності речовини, причому - у кількості 10 тон та майже за 10 кілометрів від місця аварії – на межі Тетиєвського та Володарського районів сусідньої, Киівської області. Відкритими залишаються і питання кваліфікації працівників, що під час використання негашеного вапна виконували роботи з підвищеною небезпекою (Перелік, затверджений Наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. №15), та чи дотримувалися при цьому  вимоги  Правил охорони праці на рибоводних підприємствах (Наказ МНС від 26.11.2012 р. №1352).

У свою чергу, адекватність прогнозу УкрГМІ, з урахуванням якого, нагадаємо, вже наступного після аварійного забруднення р. Рось було відновлено водопостачання, теж викликає питання, якщо повернутися до переліку та кількості пестицидів (їх діючих речовин), які цим інститутом оцінювалися: отримані Редакцією офіційні документи стосовно агрохімікатів, задіяних у аварії на річці Рось, містять дані, що у відповідних деталях мають розбіжності між собою та інформацією, оприлюдненою цим інститутом. 

Так, отримана Реакцією інформаційна записка ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України» (від 15.06.2019 р. 03.1/802) та розповсюджена у інтернет-мережі фото-копія довідки Держспоживслужби (б/н) загалом підтверджують дані, озвучені головою останньої Володимиром Лапою: 12 препаратів, їх загальна кількість (747 літрів і 6 кілограмів) та перелік («Майстер пауер», «Тілмор», «Терпал», «Пріма», «Тарга Супер», «Тітус», «Піктор», «Колосаль», «Біцепс гарант», «Вензар», «Максімокс», «Контролер»).  

Доповідна записка Погребищенського районного сектору ДСНС, силами та засобами якого  спільно з районним відділенням Національної поліції України було здійснено першочергові заходи на місці ДТП (підняття з водойми автомобіля, вивантаження та визначення за контейнерним маркуванням його вмісту),  містить більш точні дані стосовно пестицидів, задіяних у аварії, зокрема - тих, що розлилися при розгерметизації контейнерів та потрапили до екосистеми ставка: 8 із 12 вищезазначених препаратів («Майстер пауер», «Тілмор», «Терпал», «Пріма», «Тарга Супер», «Колосаль», «Біцепс гарант», «Контролер»), загальною кількістю 875 літрів та 6 кілограмів.  Зауважимо, що на підставі  саме цих даних приймалися рішення на позачерговому засіданні Погребищенської районної комісії ТЕБ і НС (Протокол від 09.06.2019 р. №6), а  Вінницька обласна комісія ТЕБ і НС для визначення власних директив керувалася загалом аналогічними даними слідчої оперативної групи Нацполіції (Протокол від 13.06.2019 р. №9).

Доповідна записка Держекоінспекції України на адресу Мінприроди, як і Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок аварійного забруднення р. Рось у с. Збаржівка Погребищенського району (виконано співробітниками Держекоінспекції у Вінницькій області), містить дані щодо розливу внаслідок ДТП тільки 7 препаратів загальним обсягом 880 літрів (відсутні 6 кг розсипу порошку «Контролер»), а замість зафіксованої підрозділом ДСНС втрати 10 літрів гербіциду «Тарга Супер» (діюча речовина хізалофоп-етил, багаторазове перевищення якого виявлялося у ставку на місці аварії, а незабаром – і в воді сільських криниць) зазначено 15 літрів гербіциду «Вензар» із іншою діючою речовиною (ленацил). Згідно з цим розрахунком, загальна кількість забруднюючих компонентів, що перебували у складі агрохімікатів та потрапили до водного об’єкту, становить  близько 210 кілограмів, однак підставою для складання цього документу є не вищезазначена інформація територіального підрозділу ДСНС (за якою усі виявлені каністри з «Вензаром» залишилися неушкодженими),  а лист ГУ Національної поліції у Вінницькій області (від 10.06.2019 р., щодо обсягу потрапляння в р. Рось хімічних засобів захисту рослин).   

Нагадаємо, що раніше наведена інформація УкрГМІ (від 10.06.2010 р. №198, від 07.08.2019 р. №283) містить перелік з 10 активних компонентів пестицидів загальним обсягом 153,8 кілограм (форамсульфурон, йодосульфурон, тієнкарбазон-метил, ципросульфамід, протіоконазол, тебуконазол, хізалофоп-етил, етофумезат, фенфедифам, трифлусульфурон-метил), що відповідають компонентам лише 6 із 8 агрохімікатів, розлив яких у водний об’єкт було зафіксовано ДСНС на місці події (не заявлені 4 компоненти агрохімікатів «Терпал» і «Пріма»). При цьому, залишається риторичним питання наявності серед цих препаратів фунгіциду «Рекс Дуо» (діючі речовини – епоксіконазол та тіофанатметил), фото каністр з яким було поширено численних публікаціях у ЗМІ, соціальних мережах та навіть офіційних сторінках державних установ щодо інциденту на р.Рось (Цензор, ДТП Київ, БУВР Росі, УНІАН, 1+1), проте не зазначено у жодній з  вищенаведених офіційних інформацій. 

Повертаючись до вказаного УкрГМІ короткого періоду розкладання (до 3-х діб) усіх 10 наведених компонентів пестицидів, та вищенаведеної ситуації, яка склалася з тривалим забрудненням криниць с. Збаржівка, слід зазначити альтернативні дані, за якими активний період окремих з цих речовин  становить значно триваліші терміни (30 днів та більше), а  у випадку їх суміші – взагалі невідомий. Чи не про це говорить начальник РОВР Петро Бабій, коментуючи інцидент у день аварії? 

 Яскравим прикладом можна навести тебуконазол, кількість потрапляння якого у р. Рось внаслідок ДТП є найбільшою за усіма офіційними документами, отриманими Редакцією (107 кілограм, 50-70 % від загального обсягу забруднення): період напіврозпаду цієї речовини 2-го класу небезпеки становить у воді більше року. Також, на протязі тижнів і місяців триває розкладання  більшості інших компонентів пестицидів, задіяних у аварії.

При цьому, за міжнародною класифікацією токсикологічної небезпеки  - GHS Classification -  більшість цих речовин, окрім коду Н302 (шкідливий при проковтуванні, гостра токсичність), мають також коди H400 (дуже небезпечно для водних організмів, гостра небезпека) та H410 (дуже небезпечно для водних організмів з довгостроковими наслідками). Враховуючи принципи цієї класифікації (зниження токсичності від 0 до 4), можна говорити про наявність небезпеки вищезазначених речовин для водного біо-середовища, що є на 2 рівні вищою, ніж для людини та теплокровних тварин, до того ж – і в довгостроковій перспективі.

Таким чином, висновок УкрГМІ від 10.06.2019 р. (наступного після аварії дня) стосовно принципової неможливості впливу токсикантів, що  надійшли в результаті аварії, на якість водної екосистеми р. Рось, виглядає, принаймні, занадто впевненим та невиправдано оптимістичним. 

Окремої уваги потребує блок проблемних питань, що також постали під час розгляду інциденту на р. Рось та пов’язані з нормуванням і трактуванням показників якості води у поверхневих водних об’єктах.

Нагадуємо, шо за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Держводагентства України, 10.06.2019 р. представниками ТОВ «Білоцерківвода» за координації РОВР були відібрані та передані для дослідження до лабораторії ГП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки МОЗ України» (надалі – «НЦ ім. Л. І.Медведя») проби води з р. Рось у трьох локаціях: верхів’я та пониззя Косівського водосховища та на водозаборі м. Біла Церква (Верхнє Білоцерківське водосховище). 

Уточнимо, що перші дві локації обрані за найближчою від місця аварійного виливу пестицидів водоймою  (за течією р. Рось – біля 15 та 18 км відповідно), що використовується у режимі спеціального товарного рибного господарства (підвищення рибопродуктивності водного  об'єкта  шляхом штучного відтворення живих ресурсів) ТОВ СТРГ «Косівське», а локація з водосховища біля с. Глибічка, де безпосередньо відбувається водозабір м. Біла Церква, розташована значно далі (за течією – біля 85 км).

Згідно публікацій  ДСНС та Держводагентства України щодо результатів дослідження цих проб, перевищень нормативних концентрацій забруднюючих речовин, встановлених ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання» та екологічних нормативів якості (відповідно до «Методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод», затвердженої наказом Мінприроди від 14.01.2019 №5), не виявлено. При цьому, повідомлялося про виявлену концентрацію хлорпірифосу, який є основним діючим компонентом інсектициду «Нурел Д», в межах 0,016 мкг/дм3, що не перевищує екологічний норматив якості 0,1 мкг/дм3

Відразу слід зауважити, що отримані Редакцією від ТОВ «Білоцерківвода», яке виступило замовником вищезазначеного дослідження у «НЦ ім.Л.І.Медведя», протоколи випробувань (додатки до листа від 20.08.2019 №1-04/09-2691) взагалі не містять висновків відповідності концентрацій забруднюючих речовин вимогам ДСТУ чи екологічним нормативам Методики. Натомість, регламентуючим документом  в тлумаченнях виконавця до цих протоколів зазначено ДСанПіН  8.8.1.2.3.4-000-2001 «Допустимі  дози, концентрації  кількості та рівнів  вмісту  пестицидів у сільсько-господарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті».  

По-друге, встановлена у пробах води з р. Рось концентрація хлорпіріфосу (єдина речовина, конкретно наведена у офіційних повідомленнях щодо результатів лабораторних досліджень у «НЦ ім.  Л.І.Медведя» та присутність якої у ДТП неодноразово спростовувалось посадовцями)  не обмежується 0,016 мкг/дм3, проте досягає величини 0,034 мкг/дм3 (локація - пониззя Косівського водосховища, 18 км від місця аварії за течією р. Рось). 

По-третє, згідно з отриманими Редакцією протоколами  від 11.06.2019 р., окрім низки компонентів пестицидів, факт аварійного виливу яких у р. Рось підтверджено усіма службами у актах/звітах стосовно інциденту (зокрема, агрохімікатів «Пріма», Біцепс Гарант», «Тілмор», «Колосаль»), було виявлено такі «напівміфічні» компоненти як ленацил (компонент препарату «Вензар», розлиття якого зафіксували на місці події представники Нацполіції, проте групою фахівців УкрГМІ не оцінювався), епоксіконазол (компонент препарату «Рекс Дуо», каністри з яким присутні на фото-звіті з місця ДТП, проте ніким не задокументовані),  а також – токсиканти, до аварії вочевидь не причетні. При цьому, звертає на себе увагу відсутність у протоколах хізалофоп-етилу - компонент препарату «Тарга Супер», що по факту «всплив» у криницях с. Збаржівка, але вміст якого науковим центром з невідомих причин взагалі не досліджувався (серед 131 діючої речовини випробовувань).

Показово, що численні офіційні публікації стосовно інциденту містять висновки лише за результатами  лабораторних випробувань науковим центром МОЗ України від 11.06.2019 р. Цілком ймовірно, що відсутність повідомлень щодо повторних/контрольних досліджень цією установою проб води з р.Рось обумовлена відсутністю таких досліджень протягом останніх місяців. Втім, окрім фактору часу, що минув, місце мав інший чинник, який потенційно міг змінити вміст пестицидів у воді, принаймні - найближчому Косівськогу водосховищі.  Так, згідно з «Інформацією про водогосподарську обстановку в басейні річки Рось у червні 2019 року», оприлюдненою на офіційному сайті РОВР, 21.06.2019 року невідомі особи пошкодили дерев’яні шандори гідроспоруди ставу (до якого потрапили хімічні сполуки внаслідок ДТП), що призвело до повного спуску води з водойми. А з нею, вірогідно, - і залишків пестицидів, що таки пережили відведені їм УкрГМІ 3 дні, до водних об’єктів нижче за течією р. Рось. До речі, згідно тієї ж інформації, Збаржівська сільська рада оперативно повідомила про факт спуску водойми районну комісію ТЕБ і НС, проте Погребищенська РДА заперечує отримання від сільської ради будь-яких матеріалів з цього та інших приводів, що належать до компетенції зазначеної комісії.

Окремим, проте не менш важливим аспектом тлумачень до вищезазначених протоколів  є розмірність нормативних величин, що у них застосовуються. Так, ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001, на який посилається відповідальний виконавець «НЦ ім.Л.І.Медведя», для пестицидів та їх діючих речовин містить показник «ГДК/ОДР у воді водойм», нормативні величини якого  наведені у міліграмах на кубічний метр  - мг/куб.м. Наприклад, для вищезгаданого тебуконазолу значення «ГДК/ОДР у воді водойм» становить 0,025 мг/куб.м, для хлорпіріфосу – 0,0001 мг/куб.м.  Втім, у тлумаченнях до протоколів ці ГДК (як  і аналогічні ГДК для інших виявлених компонентів пестицидів) вказуються у міліграмах на кубічний дециметр (мг/куб.дм), тобто - фактично завищені у 1000 разів. У разі буквального застосування нормативних величин за офіційною редакцією ДСанПіН  8.8.1.2.3.4-000-2001 висновки протоколів щодо виявлених речовин мали б загалом виглядати зовсім по-іншому: 

Вміст
пестициду,
у ГДК
 
 
НАЗВА
пестициду
Верхів’я
 Косівського водосховища (с.Погреби),
+15 км р.Рось
від місця аварії
Поніззя
 Косівського водосховища (с.Косівка),
+18 км р.Рось
від місця аварії
Верхнє
Білоцерківське
водосховище
(с. Глибочка),
+85 км р.Рось
від місця аварії
1
2
3
1
2,4-Д (дихлорфеноксиоцтова кислота)
28,5
5,5
-
2
Ацетохлор
9,0
3,0
38,5
3
Епоксіконазол
13,5
5,0
8,0
4
Етофумезат
0,48
0,36
0,02
5
Ленацил
6,2
-
-
6
Метолахлор
2,2
<1,0
1,1
7
Тебуконазол
0,44
0,44
0,51
8
Флутриафол
5,0
7,0
7,2
9
Хлорпірифос
8,0
17,0
5,5
10
Ципроконазол
<1,0
-
0,43
11
Прометрин
-
3,5
3,1

Враховуючи розмірність для ГДК пестицидів, зазначену серед санітано-хімічних показників безпечності та якості питної води у ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги  до  води  питної, призначеної  для  споживання людиною» (мг/куб.дм), а також для «ГДК/ОДР у воді водоймищ», зазначену у низці «Переліків значень гігієнічних нормативів і регламентів безпечного використання хімічних речовин» від 2013-2014 років (мг/дм3), Редакція допускає можливість технічної помилки  у розмірності показника «ГДК/ОДР у воді водойм», яку було допущено у Постанові Головного державного санітарного лікаря України від 20.09.2001 р. №137 щодо  затвердження ДСанПіН  8.8.1.2.3.4-000-2001. Проте, у такому разі постають аспекти формальної об’єктивності вищенаведених протоколів «НЦ ім.Л.І.Медведя» та наявності у оприлюдненому на офіційному законодавчому сайті нормативно-правового акту помилки, яку не було виправлено протягом 18 років з моменту затвердження.  

Врешті решт, хто, як не науковий центр МОЗ України, що є розробником ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001, має відповідно до Передмови цього документу ініціювати його щорічне перевидання із внесенням змін та доповнень до електронної версії відразу після затвердження, а також офіційне оприлюднення чинної редакції? Тим більше, що бібліотеки платних інтернет-ресурсів (наприклад) пропонують принаймні 32 доповнення до ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001, що були затверджені Постановами Головного державного санітарного лікаря України протягом 2001-2006 років, мають ознаки регуляторних актів, проте відсутні у публічних законодавчих базах Верховної Ради, МОЗ та Держспоживслужби України. 

Додамо, що можливі огріхи у «пестицидному» ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 є далеко не єдиною проблемою регламентування водного забруднення: нормативи СанПіН 4630-88 «Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення» (окрім гігієничних показників, що залишились у Додатку №11 ДСанПіН від 19.06.1996р. №173) та  «Узагальненого переліку ГДК/ОБВР шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм» від 09.08.1990 р. № 12-04-11,  на які посилаються у оприлюднених результатах досліджень проб води Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (протокол 26-2019, інформація), наразі вже не діють, а екологічні нормативи зазначеної  Держводагентством «Методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів…» 2019 року не є їх замінниками.

В будь-якому випадку, результати разових лабораторних випробувань, проведених «НЦ ім.Л.І.Медведя», дають лише загальне уявлення щодо пестицидного забруднення за течією р. Рось, зокрема - і токсикантами, аварійний вилив яких внаслідок ДТП 09.06.2019 р. було спростовано або достовірно не встановлено, та джерела походження яких потребують окремого розгляду. Зрозуміло, відсутність чи наявність, а також – ступінь перевищення нормативного вмісту забруднюючих  речовин після їх потрапляння у водне середовище мають визначати різні заходи та навіть алгоритми реагування уповноваженими органами влади, проте за єдиними принципами злагодженості, адекватності та ефективності цих дій. 

В умовах надзвичайної ситуації, що потребує швидких рішень, невідкладних дій і є справжнім стрес-тестом на готовність для будь-якого управлінця, ймовірність припущення помилок та недотримання зазначених принципів багаторазово зростає. Зважаючи на вищенаведену інформаційну какофонію від державних органів, служб та установ, інцидент  на  р. Рось в цьому сенсі мав би стати примірно-показовим. Тільки ось надзвичайної ситуації внаслідок аварійного забруднення річки пестицидами 09.06.2019 року, як з’ясувалося, не зовсім і було. Про інші парадокси та абсурди  цієї історії – далі буде.