7 липня 2020
Авторські статті

РОЗВИТОК ЗЕЛЕНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

За перші двадцять років XXI сторіччя світова енергетика зазнала значних змін. Без перебільшення можна сказати, що почалася світова енергетична революція. На зміну енергетиці на невідновлювальних джерелах енергії приходить відновлювальна, так звана зелена енергетика.

Зеленою відновлювальну енергетику називають з причини її екологічної безпеки. Найпоширенішими видами електростанцій, що використовують відновлювальні джерела енергії, є сонячні, вітрові та гідроелектростанції.

Основною причиною, що заважає швидкому розвитку відновлювальної енергетики, є її не конкурентоспроможність у порівнянні з традиційними способами видобутку електроенергії.

Насправді, немає ніякого економічного сенсу вкладати кошти в будівництво зеленої електростанції, якщо при існуючих тарифах на електроенергію термін її окупності триватиме близько 20 років, що приблизно дорівнює терміну її експлуатації.

Але, незважаючи на економічну недоцільність, зелена енергетика розвивається. Загальносвітова доля електроенергії, яка виробляється з відновлювальних джерел, постійно зростає. В деяких розвинених країнах доля зеленої електроенергії вже перевищує долю електроенергії, що виробляється атомними та вугільними електростанціями.

Тобто людство демонструє похвальну готовність нести значні економічні втрати заради зменшення антропогенного впливу на довкілля.

Європейський Союз поставив собі за мету до 2030 року отримувати 32% енергії з відновлювальних джерел. Станом на 2020 рік доля відновлювальної енергетики в ЄС становить приблизно 20%.

У 2017 році в Україні було прийнято «Енергетичну стратегію України», згідно з якою до 2035 року Україна планує збільшити долю відновлювальної енергетики у своєму енергобалансі до 25%. Станом на 2020 рік доля відновлювальної енергетики в Україні становить приблизно 3-4% і, схоже, що на такому рівні це зростання припиниться надовго.

Для того, щоб розібратися з причинами уповільнення темпів росту зеленої енергетики, розглянемо доволі цікаву історію розвитку зеленої енергетики в Україні.

Станом на 2008 рік в Україні існувала досить невелика кількість сонячних електростанцій. 90% з них належали народному депутату України, члену «Партії регіонів» Андрію Клюєву. Свого часу це був дуже впливовий політик. Остання посада, яку займав Андрій Клюєв до втечі в РФ – Голова Адміністрації Президента України Віктора Януковича. Андрій Клюєв був одним з найактивніших ініціаторів введення в Україні зеленого тарифу на електроенергію, що отримується з відновлювальних джерел. Крім того, Клюєв докладав зусиль для того, щоб стати монополістом і бути єдиним отримувачем зеленого тарифу в Україні. Для цього за його ініціативи було затверджено вимогу, що дозволяла продавати електроенергію за зеленим тарифом тільки тим електростанціям, які складаються з українських комплектуючих, а єдиний завод «Кремнійполімер», що виробляв українські елементи для сонячних панелей, також належав Клюєву. Таким чином, завдяки ініціативі впливових українських політиків, в Україні були введені найвищі в Європі зелені тарифи та ще й з обмеженнями, що дозволяли монополізувати цей сегмент ринку. Завдяки такому положенню протягом доволі тривалого часу зелена енергетика в Україні розвивалася повільно, а перевагами зеленого тарифу користувалися лише привілейовані політики або наближені до влади бізнесмени. Вкотре українські політики, прикриваючись красивими гаслами, прийняли банальний корупційний закон.

Станом на теперішній час найкрупнішим виробником зеленої електроенергії в Україні є енергохолдинг ДТЕК. Друге місце займає китайська група CNBM, що викупила сонячні електростанції у Андрія Клюєва після його втечі до РФ.

Повна версія статті

доступна тільки передплатникам