17 лютого 2020
Авторські статті

ПРО ОНД-86 ТА РОЗПОДІЛ ГАУСА

Ця історія розпочалася у 1963 році. В СРСР у Ленінграді в Головній геофізичної обсерваторії імені А.І. Воєйкова було створено Відділ досліджень атмосферної дифузії і забруднення повітряного басейну. Очолив цей відділ 44-річний професор Марк Берлянд, уродженець міста Канів (Україна), який згодом пропрацював на цій посаді більше 30 років. Перед відділом було поставлено завдання – розробити методику розрахунку розсіювання промислових викидів. 

Спочатку науковці новоствореного відділу розробили теорію атмосферної дифузії домішок. Для перевірки цієї теорії до районів з потужними джерелами промислового забруднення повітря щорічно стали направлятися наукові експедиції. Експедиції споряджалися протягом 10 років. Дослідження проводилися практично в усіх кліматичних зонах СРСР. Тривалість таких експедицій становила близько 1,5 місяців. Експедиції організовувалися у різні пори року.

Під час цих експедицій виконувалося багато складних експериментів і досліджень. Наприклад, за допомогою літаків та гелікоптерів здійснювалося зондування атмосферних параметрів на різних відстанях та висотах від джерел забруднення. Під час інших досліджень з літака скидалася велика кількість дрібнодисперсного пилу, а на землі, в багатьох точках, ручним способом здійснювався підрахунок кількості частинок, що осідали на листах паперу. 



НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я № 52 ВІД 14.01.2020 "ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ГІГІЄНІЧНИХ РЕГЛАМЕНТІВ ДОПУСТИМОГО ВМІСТУ ХІМІЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНОМУ ПОВІТРІ НАСЕЛЕННИХ МІСЦЬ"

 

 

 

 


У результаті цієї роботи вже в 1965 році з’явилася перша радянська методика розрахунку розсіювання промислових викидів. Вона мала назву «Временная методика расчёта рассеивания в атмосфере выбросов из труб электростанций». Чому саме з труб електростанцій? Справа в тому, що за тих часів у СРСР, згідно з 20-ти річним планом електрифікації, будувалася велика кількість потужних теплоелектростанцій (ТЕС). Для вироблення електроенергії на ТЕС спалюється вугілля. Кількість вугілля, що спалюється, часто вимірюється десятками залізничних вагонів за добу. При цьому до атмосфери викидається величезна кількість забруднюючих речовин, отруюючи великі території навколо ТЕС. Очищення викидів коштує дуже дорого. Проблему частково вирішує збільшення висоти димових труб. При цьому викиди природнім чином розсіюються в атмосфері і досягають приземного шару атмосфери вже у більш-менш допустимих концентраціях. Для того, щоб при проектуванні ТЕС визначити необхідну висоту димових труб, і була потрібна методика розрахунку розсіювання промислових викидів.

Цікаво, що у 1960-1970-х роках багато країн світу перейнялися проблемами екології та також займалися розробкою методик розрахунку розсіювання промислових викидів.  У цей час з’явилися такі методики, як: 

Повна версія статті

доступна тільки передплатникам