7 серпня 2018
Аналітика

Пригоди азбесту в Україні. Трилогія. Частина 2: Парадокси природоохоронного законодавства

В останні роки серед фахівців-екологів та інших зацікавлених осіб неодноразово виникали дискусії  з приводу  правової  неврегульованості питань поводження з промисловими відходами, а також  бездіяльності відповідальних за це органів влади. Враховуючи гостроту проблеми, до обговорення долучалися навіть профільні експерти, у чиїх постах та публікаціях наводилися численні законодавчі норми, практичні аргументи і факти, та іноді - можливі шляхи вирішення. Проте, ситуація, що склалася стосовно азбестовмісних відходів, має власні особливості та потребує окремого розгляду.


 2. Парадокси природоохоронного законодавства

Розглядаючи проблематику та можливі шляхи поводження з відходами виробництва та споживання, важливим є визначення їх до належності до категорії небезпечних,  що обумовлює особливі вимоги щодо здійснення подальших операцій з ними, зокрема – наявність відповідної ліцензії. 

У цьому контексті виникає низка питань, пов’язаних з поводженням з небезпечними відходами, що належать до Зеленого переліку відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 р. № 1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/ видаленням…".

Згідно пункту 2 зазначеного Положення небезпечними є відходи, включені до Жовтого (розділ А) та, за певних умов, - до Зеленого переліку відходів (у разі вмісту матеріалів, наведених у додатку 2 до цього Положення, у кількостях, достатніх для виявлення ними затверджених небезпечних властивостей). 

Водночас, пункт 3 чинних наразі Ліцензійних умов провадження господарської діяльності  з поводження  з небезпечними відходами, що були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. № 446  та якими встановлені вимоги для здобувачів і користувачів відповідних ліцензій, конкретизує небезпечні відходи лише як визначені розділом А Жовтого переліку.


 Читайте також:

МІНПРИРОДИ ЗМІНЮЄ ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ. ЗАУВАЖЕННЯ РЕДАКЦІЇ ЕПК ДО ПРОПОНОВАНИХ ЗМІН

ПРИГОДИ АЗБЕСТУ В УКРАЇНІ. ТРИЛОГІЯ. ЧАСТИНА 1: ВАКУУМ САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА.


 Таким чином, склалася досить суперечлива ситуація, коли відходи Зеленого переліку, поводження з  якими на території України за формальними ознаками  (за визначенням чинних Ліцензійних умов) не повинне підлягати ліцензуванню як з небезпечними, можуть кваліфікуватися такими у разі здійснення операцій транскордонного перевезення. 

Слід зауважити, що зміст оприлюднених  на сайті Наказів Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди) щодо видачі або переоформлення ліцензій за вказаними Ліцензійними умовами свідчить про наявність серед дозволених до здійснення операцій з поводження деяких небезпечних відходів, що належать до Зеленого переліку (наприклад, промаслені/забруднені нафтопродуктами відходи, оброблені хімічними консервантами відходи деревини), та навіть до розділу Б Жовтого переліку, які за визначенням вищезгаданого Положення  взагалі не є небезпечними та потребують окремого розгляду (наприклад, каналізаційний мул та відходи пневматичних шин).

Повна версія статті

доступна тільки передплатникам