24 липня 2018
Аналітика

Пригоди азбесту в Україні. Трилогія. Частина 1: Вакуум санітарного законодавства.

В останні роки серед фахівців-екологів та інших зацікавлених осіб неодноразово виникали дискусії  з приводу  правової  неврегульованості питань поводження з промисловими відходами, а також  бездіяльності відповідальних за це органів влади. Враховуючи гостроту проблеми, до обговорення долучалися навіть профільні експерти, у чиїх постах та публікаціях наводилися численні законодавчі норми, практичні аргументи і факти, та іноді - можливі шляхи вирішення. Проте, ситуація, що склалася стосовно азбестовмісних відходів, має власні особливості та потребує окремого розгляду.


 

1. Вакуум санітарного законодавства.

Протягом тривалого часу вищезазначене поводження регламентувалося Державними санітарними правилами та нормами «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення» ДСанПіН 2.2.7.029-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від  01.07.1999 р. № 29.

Згідно п.2.4.6 цих правил, промислові відходи III та IV класу небезпеки могли вивозитися з дозволу місцевих органів санітарно-епідеміологічної і екологічної служб  та пожежної  інспекції на полігони твердих побутових відходів. При цьому, деякі види азбестовмісних відходів (Додаток 4: азбестоцементний лом, азбест крихта, відходи параніту  та тверді відходи виробництва шиферу) кваліфікувалися як «…промислові відходи IV класу небезпеки, які приймаються на полігони твердих побутових відходів без обмеження і використовуються  в якості ізолюючого матеріалу».

Аналогічні вимоги щодо поводження із азбестовмісними відходами (із посиланням на вищезгадані ДСанПіН 2.2.7.029-99) зазначені у п.1.4 та Додатку Ж ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування» з урахуванням Наказу Мінрегіону України від 06.06.2016 р. №138), а також – у п.5.3 Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту і азбестовмісних матеріалів»,  що були затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.10.2012 р. №762  та діють наразі.

Крім того, така можливість складування промислових відходів III і IV  класу  небезпеки відповідно до нормативних документів, що визначають граничну кількість промислових відходів, припустиму для складування на полігонах твердих побутових відходів, зазначена у п.8.31 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 р. №173 із змінами та доповненнями). 

Також, згідно п.1.4 Правил експлуатації полігонів побутових відходів (Наказ Міністерства  з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 №435) використання або складування промислових відходів III і IV  класу  небезпеки допускається лише відповідно до санітарних правил та норм.

Втім, у зв’язку з Повідомленням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку дія ключових у  питанні поводження з промисловими відходами ДСанПіН 2.2.7.029-99 з 16.09.2014 року зупинена, та наразі ці норми разом з посиланням на них не є чинними.

Зважаючи на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 р. №94-р «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства», посилання на відповідні нормативні документи, що були затверджені до 1992 року та діяли до або разом із ДСанПіН 2.2.7.029-99, також не є правомірними.

Ще більш невизначеною ситуація щодо поводження із азбестовмісними відходами стала у зв’язку  із затвердженням  та подальшим 

Повна версія статті

доступна тільки передплатникам