6 травня 2021
Аналітика

П'ЯТИЙ ЕЛЕМЕНТ (АБО ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА) НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Свого часу в матеріалі «Кримський Титан – 2 роки державної недбалості», підготовленому редакцією видання «Екологія промислового краю» (ЕПК) спільно зі спеціалістами «Українського наукового інституту технічної екології»  (УНІТЕ) та фахівцями-правниками було наочно доведено, як незабезпечення Кабінетом Міністрів України належного виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО) від 12.10.2018 року «Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці», відсутність ефективного контролю за станом виконання цього рішення з боку РНБО, бездіяльність Державної екологічної інспекції та інших органів державного нагляду (контролю) обумовили порушення з боку держави низки конституційних і законних прав громадян України, пов’язаних з наявними загрозами та можливою шкодою здоров’ю, що було спричинено забрудненням навколишнього природного середовища на півночі тимчасово окупованої території АР Крим та прилеглих районів Херсонської області.


     

Втім, низка рішень РНБО, що набули чинності у 2020-2021 роках, мають ознаки зміни ставлення до екологічної складової національної безпеки України та формування  більш системного підходу в цих питаннях.

Закон України «Про національну безпеку України» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз. Згідно зі ст.3 цього Закону державна політика у сферах національної безпеки і оборони, серед іншого, спрямована на забезпечення екологічної безпеки та захист: 

  • людини і громадянина - їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності;
  • території, навколишнього природного середовища - від надзвичайних ситуацій.

При цьому загрози та відповідні пріоритети державної політики у сферах національної безпеки і оборони визначаються у Стратегії національної безпеки України, інших документах з питань національної безпеки і оборони, що схвалюються рішеннями РНБО і затверджуються указами Президента України.

Відповідно до ст. 26 того ж Закону Стратегія національної безпеки України, що є основою для підготовки всіх інших документів щодо планування у сферах національної безпеки і оборони, розробляється за дорученням Президента України. При цьому до підготовки проекту Стратегії національної безпеки України залучається Апарат РНБО, Національний інститут стратегічних досліджень (далі - НІСД), державні органи, інституції громадянського суспільства, а Президент України у разі необхідності може вносити зміни до цієї Стратегії в установленому порядку.

Згідно з власним Положенням, затвердженим Указом Президента України від 14.10.2005 року №1446/2005 (зі змінами), Апарат РНБО є державним органом, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності цієї Ради, зокрема, готує матеріали та проєкти рішень для розгляду на її засіданнях: указів Президента України про введення в дію відповідних рішень РНБО; інших актів Президента України з питань національної безпеки і оборони; доручень Голови РНБО її членам, пов'язаних з виконанням покладених на неї функцій.

У свою чергу, згідно з власним Статутом, затвердженим у новій редакції Указом Президента України від 07.10.2019 року №737/2019), НІСД є консультативно-дорадчим органом при Президентові України, базовою науково-дослідною установою науково-аналітичного супроводження діяльності Президента України та РНБО. З цією метою Інститут готує і подає Президентові України та РНБО аналітичні матеріали, проекти програмних документів та нормативно-правових актів. Серед основних завдань цього інституту, визначених Статутом, є:

  • наукове обґрунтування, аналіз та оцінка проблем і перспектив сталого розвитку України, проблем її національної безпеки, розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення;
  • наукове супроводження здійснення Президентом України, РНБО повноважень у сфері забезпечення національної безпеки України.

Указом Президента України №392/2020 від 14.09.2020 року було нарешті затверджено схвалену РНБО Стратегію національної безпеки України  «Безпека людини – безпека країни», яка передбачала розробку та затвердження Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату.

На виконання цього доручення на офіційному веб-ресурсі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (далі - Міндовкілля) було оприлюднено проєкт розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року» та повідомлення щодо початку громадського обговорення цього проєкту.

Як вже повідомляла редакція ЕПК, Указом Президента України №111/2021 від 23.03.2021 року було введено в дію рішення РНБО «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації». Завдання, визначені у цьому рішенні для виконання КМУ, стосувалися широкого кола проблемних питань нормативно-правового та управлінського характеру, зокрема - й тих, що висвітлювалися редакцією, а саме: 

Крім того, напередодні Указом Президента України від 19.03.2021 року № 104/2021 року було введено в дію інше рішення РНБО, пов’язане з екологічною сферою: «Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України». Як і у попередньому випадку, тематика висвітлених у рішенні наболілих питань та численних наданих доручень була не новою для фахової спільноти, громадськості та редакції ЕПК: 

При цьому діяльність КМУ із забезпечення проведення державної політики у сфері управління хімічною безпекою та поводження з хімічними речовинами, впровадження дієвих механізмів державного регулювання у цій сфері було визнано недостатньо ефективною, а контроль за виконанням обох наведених рішень РНБО було покладено на Секретаря цієї Ради.

Відповідно до ст.107 Конституції України РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. При цьому РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, а Президент України є, серед іншого, гарантом додержання Конституції (Основного Закону) України, прав і свобод людини і громадянина (ст.102 Основного Закону).

Таким чином, вищезазначені рішення РНБО спрямовані на забезпечення низки фундаментальних прав громадян України, зокрема права на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, права вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також права на поширення цієї інформації, адже така інформація ніким не може бути засекречена.

Вочевидь, суттєвій інтенсифікації діяльності РНБО, яка спостерігається з початку 2021 року, передувало проведення ревізії рішень, що набули чинності за «папєрєдніков», та стану їх виконання (чи невиконання). Вірогідно, саме тому Указом Президента України від 26.02.2021 року № 77/2021 було уведено в дію рішення від 19.02.2021 року  «Про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України», яким, серед іншого, доручено запровадити процедуру схвалення КМУ планів організації виконання завдань, визначених цьому органу в рішеннях РНБО, та надання відповідної інформації Секретареві РНБО з метою інформування Президента України.

Відповідно до ст.113 Конституції України КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до ст.116 Конституції України КМУ, серед іншого, забезпечує здійснення виконання Конституції і законів України, актів Президента України, а також проведення політики у сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» КМУ забезпечує виконання рішень РНБО, введених у дію указами Президента України, що відповідають положенням Конституції України. На підставі вищезазначеного Положення, а також - Указу Президента України від  13.01.2006 року №2/2006 «Про деякі питання…» Апарат РНБО забезпечує здійснення контролю за станом виконання рішень цієї Ради, актів та доручень Президента України, контроль за виконанням яких покладено на Секретаря РНБО. Саме тому, згідно з §108 Регламенту,  Секретаріат КМУ інформує Апарат РНБО про стан виконання рішень цієї Ради з питань, що належать до компетенції КМУ.

У зв’язку з цим Редакція ЕПК звернулася до КМУ із запитом на надання публічної інформації, що характеризує стан організації та забезпечення виконання вищенаведених рішень РНБО 2021 року, а саме: 

  • нормативно-правового акту, яким  запроваджено процедуру схвалення КМУ планів організації виконання завдань, визначених цьому органу в рішеннях РНБО (на виконання рішення РНБО про стан виконання, від 19.02.2021 року);
  • плану організації виконання завдань, визначених КМУ в рішенні РНБО щодо хімічної безпеки (від 19.03.2021 року); 
  • плану організації виконання завдань, визначених КМУ в рішенні РНБО щодо екологічної безпеки (від 23.03.2021 року);
  • інформації КМУ (Секретаріат) на адресу РНБО (Апарат) про стан виконання зазначених рішень РНБО щодо хімічної та екологічної безпеки.

На жаль, отримана згодом відповідь Секретаріату КМУ (від 09.04.2021 р. №17-21/891)  не містила жодного з запитаних документів (матеріалів). Натомість Редакції ЕПК було повідомлено, що виконання заходів щодо хімічної безпеки передбачено дорученням Прем’єр-Міністра України від 07.04.2021 №12313/1/1-21, а проєкт аналогічного доручення щодо екологічної безпеки тільки опрацьовується заінтересованими структурними підрозділами Секретаріату КМУ.

Згідно §1 Загальних положень власного Регламенту КМУ є колегіальним органом, який здійснює свої повноваження шляхом прийняття рішень на засіданнях. Саме тому доручення Прем’єр-Міністра, що передбачені §9 того ж Регламенту та надаються одноосібно, вочевидь не відповідають колегіально схваленим КМУ планам, про які йдеться у вищезазначеному рішенні РНБО від 19.02.2021 року.

Втім, процедури – процедурами, аби не тільки процес виконання, а ще й ефективні результати були. Чого, наприклад, поки не сталося у випадку зазначеного на початку цієї публікації заводу «Кримський Титан», звернення Редакції стосовно якого були розглянуті Міндовкілля та Держекоінспекцією та спричинили певні заходи реагування протягом останніх місяців 2020 року.

Так, згідно з повідомленнями Міндовкілля та Херсонської ОДА, 09.10.2020 року головою цієї адміністрації за участю заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Руслана Стрільця було проведено нараду щодо питань забруднення довкілля викидами ПрАТ «Ukrainian Chemical Products» (завод «Кримський Титан») та завезення на територію Херсонщини небезпечних промислових відходів, а за  результатами цієї наради - спільний прес-бріфінг. У протоколі наради та під час спілкування з пресою пан заступник Міністра наголосив на необхідності вжиття комплексних превентивних заходів, а також крайній важливості встановлення на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією АР Крим стаціонарних постів спостереження для проведення  цілодобового (он-лайн) моніторингу стану атмосферного повітря та забезпечення техногенно-екологічної безпеки Херсонщини.

У листопаді Міндовкілля було оприлюднено повідомлення про досягнення спільно з Прокуратурою АР Крим домовленостей зі створення робочої групи з питання нарахування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на тимчасово окупованій території півострову. Наказом Міндовкілля від 01.12.2020 №328 цю групу було створено, затверджено склад, та вже невдовзі розпочато її роботу, про що також було повідомлено на офіційному веб-ресурсі профільного міністерства.

Згідно з отриманим на запит Редакції протоколом перше засідання новоствореної групи було присвячено питанням методик нарахування вищезазначених збитків і втрат, зокрема – і необхідності законодавчого врегулювання механізму розроблення та затвердження таких методик. При цьому було звернено увагу на можливість внесення відповідних змін до проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстр. №3091), що перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

Втім, ситуація, що склалася з тимчасово окупованою територією АР Крим, останнім часом також вимагає оперативних або навіть невідкладних заходів реагування, враховуючи особливості розташування (Перекопський перешийок, фактично на адміністративній межі з материковою частиною України) та обсяги небезпечних хімічних речовин (аміак, концентровані луги та кислоти) промислових майданчиків заводу «Кримський Титан» в умовах наявної загрози різкого посилення агресивних дій (збройної агресії) з боку РФ.

Згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційному веб-ресурсі Президента України, під час робочої поїздки до Херсонської області Володимир Зеленський провів нараду щодо безпекової ситуації на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією АР Крим, а також у Херсонській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській та Донецькій областях. Під час розгляду інших безпекових питань учасники наради обговорили готовність сил у цих регіонах до реагування на можливе загострення ситуації, а також заслухали доповідь голови Херсонської ОДА про забезпечення безпеки цивільного населення. За результатами цієї наради Президент України доручив секретареві РНБО підготувати найближчим часом відповідне засідання Ради національної безпеки і оборони.

Тож сподіваємося, що екологічна складова національної безпеки України – то не лише красива декларація для далекого майбутнього.