14 січня 2021
Аналітика

Адміністративна відповідальність посадових осіб контролюючих органів

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, охорони природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їхніх службових обов'язків.

Більшість представників суб’єктів господарювання і навіть керівники підприємств бояться поцікавитися питанням відповідальності посадових осіб контролюючих органів, що настає у разі порушення контролерами вимог законодавства під час проведення перевірок. Ми звикли вважати, що перевіряючий завжди правий, але це далеко не завжди так.

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, охорони природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їхніх службових обов'язків.

Основні вимоги та порядок проведення перевірок визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та підзаконними актами.

А Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність посадових осіб за порушення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Зокрема, стаття 16621 «Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначеного Кодексу передбачає накладення штрафу на посадових осіб органу державного нагляду (контролю) у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Які ж саме порушення закону призводять до адміністративної відповідальності посадових осіб? Відповідно до вищезазначеної статті, це:

  • порушення строків здійснення заходів державного нагляду (контролю);
  • порушення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю);
  • проведення заходів державного нагляду (контролю) за відсутності підстав, установлених законом;
  • проведення планових заходів державного нагляду (контролю) без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків такого повідомлення, якщо необхідність та строк зазначеного повідомлення встановлені законом;
  • проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без погодження відповідного центрального органу виконавчої влади або відповідного державного колегіального органу, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону;
  • здійснення заходів державного нагляду (контролю) без застосування акта перевірки, що містить перелік питань для проведення перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності;
  • порушення встановленого Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку відбору зразків продукції;
  • проведення перевірки додержання вимог законодавства, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом;
  • висунення вимог щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються здійснення заходу державного нагляду (контролю);
  • невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);
  • ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки, складеного за результатами заходу державного нагляду (контролю).

Пропонуємо розглянути питання на простому й досить показовому прикладі.

До Державної екологічної інспекції (ДЕІ) однієї з областей надійшло звернення від фізичної особи щодо порушення вимог природоохоронного законодавства.

Заявник у скарзі повідомив, що в місті протягом останніх 4-х років відбувається забруднення атмосферного повітря: відчувається неприємний та їдкий запах, схожий на запах меркаптану, який виникає внаслідок порушення технології очищення вод на міських очисних спорудах, внаслідок чого неможливо відкрити вікна на провітрювання тощо.

  

Повна версія статті

доступна тільки передплатникам